Справа № 612/639/18
Провадження № 1-кп/629/171/19
25 липня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220730000140 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Близнюки, Харківської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_7 , -
В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220730000140 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_8 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.
03 квітня 2019 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження відного обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України було закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення.
Органом досудового розслідування встановлено, що 23 квітня 2017 року близько 00:30 години ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_8 групою осіб, без попередньої змови між собою, перебуваючи біля кафе «Lion», яке розташоване за адресою: смт. Близнюки, Харківської області, вул. Свободи, буд 3в, під час сварки з ОСОБА_5 , яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, спочатку ОСОБА_8 завалив ОСОБА_5 на землю, після чого почергово ОСОБА_8 близько двадцяти ударів руками та ногами, а ОСОБА_3 близько п'яти ударів руками та ногами, нанесли по голові, спині, шиї та іншим частинам тіла ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_5 вдалось підвестись на ноги і він покинув місце події. Згідно висновку експерта № 149-ЛЗ/17 від 18.05.2017 року ОСОБА_5 спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з синцем в лівій навколо очній ділянці (6х4см), крововиливом в білочну оболонку лівого ока у зовнішнього кута, саднами у зовнішнього кута лівого ока (1х0,7см), на нижньому віці лівого ока (0,9х0,2см) і струсом головного мозку, синці на задній поверхні лівого надпліччя (3х2,5см), в лівій поперековій ділянці (2х1,8см), на згинальній поверхні лівого передпліччя в верхній третині (7х0,5см), в області проекції правої лопатки (2,7х2см), на лівій бічній поверхні шиї в нижній третині (2,9х1,5см), садно на розгинальній поверхні лівого ліктя (1,5х0,6см). За ступенем тяжкості вищевказана травма голови зі струсом головного мозку - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (згідно п.2.3.3 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року), синці та садна - це легкі тілесні ушкодження (згідно п.2.3.5 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.
21 травня 2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_5 про відмову від підтримання обвинувачення відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, оскільки він відмовляється від підтримання приватного обвинувачення, жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має.
25 липня 2019 року в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання про відмову від підтримання обвинувачення відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та просив його задовольнити. Дане клопотання підтримала в повному обсязі представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 .
Прокурор, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 не заперечували проти клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України та просили його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт, дійшов наступного висновку.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) КК України.
Згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне провадження за ч. 2 ст. 125 КК України в силу п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Відмова потерпілого від обвинувачення під час кримінального провадження, є його усвідомленим вибором (можливістю) згідно до ст. 26 КПК України, як сторони кримінального провадження вільно і на свій розсуд розпоряджатися матеріальним правом щодо обвинувачення, а також процесуальним правом щодо захисту своїх прав, тому така відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що передбачено положеннями п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, провадження у якому здійснюється у формі приватного обвинувачення, потерпілий у судовому засіданні відмовився від підтримання обвинувачення щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі, обвинувачений ОСОБА_3 якому роз'яснена суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, не заперечував проти закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення щодо нього, то суд дійшов висновку, що кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220730000140 від 23.04.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України слід закрити.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 26, 174, 182, п. 7 ч. 1 ст. 284, 286, ст. 477 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220730000140 від 23.04.2017 року щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від підтримання приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1