Справа № 645/3310/19
н/п 2-а/640/504/19
26.07.2019 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Якуші Н.В.,
за участю секретаря судових засідань - Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до інспектора 2 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Шутка Максима Андрійовича (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 2 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Шутка Максима Андрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1162535 від 19.05.2019 року.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова - Алтухової О.Ю. від 12 червня 2019 року адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Шутка Максима Андрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передана на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 12.07.2019 року розподілена в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Якуші Н.В.
15.07.2019 року справа надійшла в провадження судді, про що свідчить запис у контрольному журналі судових справ та інших матеріалів, переданих до розгляду судді.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19 травня 2019 року він, рухаючись на автомобілі марки «Renault Fluence», державний номерний знак НОМЕР_1 , близько 16:50 год. був зупинений екіпажем патрульної поліції, котрий рухався зі сторони пр.. Московського в напрямку бульв. Б. Хмельницького. За кермом вказаного автомобілю знаходився капітан ОСОБА_2 та його напарник ОСОБА_3 , які, після недовгого спілкування з ним, проти його волі вдерлися до його автомобіля без законних на те підстав і доставили його до райвідділу, покинули відкритою його машину, де знаходились всі документи. Вже у відділенні поліції працівники поліції склали відносно нього незаконну постанову серії ЕАВ №1162535 від 19.05.2019 року.
Разом з тим, вказав, що відповідно до складеної відносно нього постанови вбачається, що 19 травня 2019 року о 15:43 год. в м. Харків, по вул. Невельська 1/32 він, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та здійснив рух прямо, після чого здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) ПДР України - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняючі рух. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки складаючи вказану постанову відповідач не прийняв до уваги його пояснення щодо того, що він не порушував вимогу п.8.7.3 (е) ПДР України. Вказав, що інспектор не назвався, в порушення вимог п.3 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію», не здійснив будь-якої підготовки до розгляду справи, не роз'яснив йому прав, також було проігноровано його клопотання, не були досліджені докази, не допитані свідки.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день та час слухання справи шляхом надсилання судової повістки, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач - інспектор роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП капітан поліції Шутка М.А., у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2019 року інспектором роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Харків капітаном поліції Шутка М.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1162535 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Зі змісту вказаної постанови від 19.05.2019 р., вбачається, що 19 травня 2019 року о 15:43 год. в м. Харків, по вул. Невельська 1/32 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не ви конав вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та здійснив рух прямо, після чого здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) ПДР України - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняючі рух.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Судом встановлено, що позивач оскаржує складену відносно нього постанову про накладання на нього адміністративного стягнення.
Вирішуючи по суті вимоги позивача суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
На підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, під час розгляду адміністративного позову судом було витребувано у відповідача докази щодо правомірності його дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно позивача, наявності беззаперечних доказів щодо наявності в діях останнього складу вищезазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно дост.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила дорожнього руху) -Сигнали світлофору мають макі значення: Е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;
Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 19.05.2019 року серії ЕАВ №1162535, стверджуючи, що не порушував вимог п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху.
У зв'язку з неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів провини позивача без поважних причин та не повідомлення суду щодо причин ненадання таких доказів суд вирішує справу на підставі наявних доказів та визнає обставини, на які посилається позивач, а саме відсутність в його діях порушень п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України. Це відповідає ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», відповідно до якої кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року:
Розділ ІІІ: 1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
2. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення серії №1162535 від 19.05.2019 року місцем розгляду справи є м. Харків, вул. Невельська АДРЕСА_2 , що є адміністративною будівлею Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області. Крім того, в ч.6 постанови про накладення адміністративного стягнення серії №1162535 від 19.05.2019 року зазначено місце скоєння правопорушення також м. Харків, вул. Невельська 1/32, що суперечить суті та обставинам скоєного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а тому рішення, прийняте відповідачем слід скасувати.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.05.2019 року серії ЕАВ №1162535 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 122, 241-246, 255, 286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Шутка Максима Андрійовича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1162535 від 19.05.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до або через Київський районний суд м. Харкова.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач - інспектор роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Шутка Максим Андрійович, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченко 315 А
Повний текст рішення складено 26.07.2019 року.
Суддя -