621/2070/19
1-кс/621/766/19
іменем України
26 липня 2019 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене начальником Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна,
25.07.2019 слідчий Зміївського відділу поліції ОСОБА_2 під час досудового розслідування кримінального провадження №12019220300000658 від 24.07.2019 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході огляду місця події, який проводився за участю ОСОБА_4 в домоволодінні АДРЕСА_1 , майно, а саме: дерев'яну биту загальною довжиною 77 см., діаметром 5 см., дерев'яну швабру довжиною 34 см. та шириною 4 см. з довжиною ручки 80 см.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 23.07.2019, близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Отакара Яроша поблизу буд. 133 в с. Соколове Зміївського району Харківської область, в ході сварки маючи умисел на позбавлення життя, наніс 3 удари дерев'яною битою в область обох плечей та лівої скроні ОСОБА_5 .
Слідчим СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220300000658, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
23.07.2018 року, в ході огляду місця події, який проводився за участю ОСОБА_4 , в присутності двох понятих, в домоволодінні АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: дерев'яну биту загальною довжиною 77 см., діаметром 5 см. дерев'яну швабру довжиною 34 см. та шириною 4 см., з довжиною ручки 80 см.
На підставі вище викладеного, слідчим зроблено висновок, що тимчасово вилучене майно може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав викладених у ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Зміївським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12019220300000658 від 24.07.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 23.07.2019 в домоволодінні АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вказане в клопотанні сторони обвинувачення майно (а. с. 3-4).
Згідно постанови слідчого СВ Зміївського ВП ОСОБА_2 від 24.07.2019 вилучені під час огляду місця події: дерев'яну биту загальною довжиною 77 см., діаметром 5 см., дерев'яну швабру довжиною 34 см. та шириною 4 см. з довжиною ручки 80 см. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019220300000658. (а. с. 6).
Частиною першою, пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 7) арешт майна.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучений предмет відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий ОСОБА_2 у клопотанні та прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду клопотання обґрунтовано зазначили, що тимчасово вилучене майно має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, що вимагає заходів для забезпечення його збереження.
Наданими доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України, а також, що предмети, які були тимчасово вилучені під час проведення огляду місця події, відповідають критеріям, визначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 131, 132, 170-173, 175 Кримінального процесуального кодексу України,
1. Клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
2. Накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події від 23.07.2019 в домоволодінні АДРЕСА_1 , а саме: дерев'яну биту загальною довжиною 77 см., діаметром 5 см. дерев'яну швабру довжиною 34 см. та шириною 4 см., з довжиною ручки 80 см.
3. Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно слідчим СВ Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 , на яку покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
4. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1