Справа № 466/3106/19
25 липня 2019 року місто Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді - Донченко Ю.В.
секретаря с/з - Окілка В.М.
справа № 466/3106/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до банку за отриманням банківських послуг, про що підписала заяву б/н від 04.12.2014 року. Відповідно до цієї заяви вона отримала кредит в сумі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які розміщені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також на те, що вона була повністю поінформована про умови кредитування і вони були надані їй для ознайомлення у письмовій формі. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Договору, за якими кредитний ліміт може бути змінений за рішенням та ініціативою банку. У зв"язку з порушенням зобов"язань за кредитним договором відповідач станом на 31.03.2019 року має заборгованість 51 274, 58 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов"язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».
На цих підставах просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 51 274, 58 грн. за кредитним договором № б/н від 04.12.2014 року. У позовній заяві позивач вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення заочного рішення.
Ухвалою судді від 08.05.2019 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також роз"яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред"явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Ухвала судді про відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками, які були скеровані відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 - відповідач не отримав, згідно довідки Укрпошти документи повернуті з інших причин, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подала.
25.07.2019 суд постановив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.
Сторони в судове засідання не з"явились, згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.12.2014 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Факт звернення відповідача до банку підтверджується наданою позивачем копією анкети-заяви і копією паспорта на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 28, а.с. 31-32)
Анкета-заява не містить жодної інформації про те, за отриманням яких саме послуг звернулась до банку відповідач. У цьому документі зазначено, що відповідач згодна із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Разом із позовною заявою, крім згаданих копій анкети-заяви і паспорта на ім'я ОСОБА_1 , позивач подав до суду такі документи: розрахунок заборгованості станом на 31.05.2015р. та станом на 31.03.2019 року (а.с. 20-27), який містить лише підпис банку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 29-30), підписаний лише представником банку; Витяг із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 33-61), який не містить підпису відповідача про ознайомлення саме з цією редакцією Умов та правил; копію довіреності представника банку (а.с.7-8), копія відомостей з ЄДРПОУ ( а.с. 12-13); копію банківської ліцензії (а.с.14); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг із статуту акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») ( а. с. 15-19).
Повна версія Умов, Правил і Тарифів надання банківських послуг розміщена на сайті банку https://privatbank.ua.
В позовній заяві позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням зобов'язання та з врахуванням коштів внесених на погашення заборгованості, відповідач має заборгованість яка складається з: тіла кредиту, в розмірі 00,00 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 5434,97 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 00,00 грн., нарахованої пені за прострочене зобов'язання в сумі 39971,77 грн.; заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., в сумі 2 950 грн.; штрафу (фіксованої складової), в розмірі 500 грн.; штрафу (процентної складової), в розмірі 2417,84 грн., проте в мотивах позовної заяви не зазначено про наявність цієї заборгованості, її розмір, механізм утворення, а тому незрозуміло, як вона утворилась, які кошти вносились відповідачем в рахунок погашення заборгованості, в якому розмірі, коли та чи відповідали ці суми розміру заборгованості на час їх внесення.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про захист прав споживачів» (які діяли на момент підписання анкети-заяви ОСОБА_1 ).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
За змістом ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (яка діяла на момент підписання анкети-заяви) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний детально поінформувати споживача у письмовій формі про усі умови кредитування.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У цьому випадку умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив АТ КБ «ПриватБанк». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа №342/180/17-ц).
У анкеті-заяві від 04.12.2014 розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про обов'язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом наявності або відсутності договірних зобов'язань між сторонами, не підтверджує отримання кредиту, видачу кредитної карти, фактичне використання кредитних коштів. Він не є первинним обліковим бухгалтерським документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно, не може підтверджувати здійснення тих чи інших операцій. У разі встановлення існування договірних зобов'язань цей розрахунок може мати лише інформаційний характер для обрахування ціни позову.
Для визначення конкретних умов договору позивач посилався на долучені до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини кредитного договору. Вказані документи засвідчені лише підписом позивача, підпис відповідача про ознайомлення саме з цими умовами відступній.
Наданий банком Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить лише перелік «Універсальних карт» та їх характеристику і не вказує на вид кредитної карти, отриманої відповідачем, та строк її дії.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи не містять доказів про те, що анкета-заява стосувалась саме надання кредиту, розмірів встановленого кредитного ліміту і його зміни протягом строку дії договору. Не підтверджено позивачем й фактів видачі кредитної карти, відкриття карткового рахунку, розпорядження кредитними коштами.
Про те, що банк, звертаючись до суду із позовом, повинен довести факт надання кредитних коштів відповідачу (у готівковій або безготівковій формі), і факт видачі відповідного платіжно-кредитного інструменту (платіжної картки), оскільки без цього неможливо перевірити розміру нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу, неодноразово висловлювався Верховний Суд. Таку правову позицію викладено у постановах від 06.06.2018 справа № 364/594/17, від 10.05.2018 справа № 357/16301/15-ц, від 03.04.2019 справа № 221/5089/16-ц.
Так, у постанові від 06.06.2018 р., справа № 364/594/17, Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи банку про те, що суди не сприяли всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не уточнили підстав заявленого позову та меж позовних вимог, з посиланням на те, що позивачем є юридична особа - банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ, що вказує на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства.
Аналогічно, й у цій справі позивач не виконав своїх обов'язків із доказування підставності своїх вимог.
Не довів позивач і того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов мав на увазі відповідач, ознайомилась і погодилась саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. Тому суд позбавлений можливості визначити, чи вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили наведені банком у позовній заяві умови, зокрема, щодо можливості одностороннього збільшення кредитного ліміту, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів).
Вирішуючи цей спір суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа №342/180/17-ц), за якою роздруківки із сайту позивача Умов та Правил, Тарифів належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У згаданій справі Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору із споживачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (які діяли на момент підписання анкети-заяви) щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок, на думку Великої Палати, не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Згадані Великою Палатою вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» діяли і на момент підписання анкети-заяви ОСОБА_1 Про неодноразову зміну правил надання послуг зазначено позивачем у позовній заяві і в наданому Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Отже, суд вважає за можливе у цій справі зробити аналогічний висновок про те, що ОСОБА_1 не узгодила із АТ КБ «ПриватБанк» умови щодо нарахування відсотків та неустойки.
Отже, з врахуванням того, що відповідачка заборгованості за тілом кредиту не має, підстави для стягнення з відповідачки нарахованої заборгованості за простроченим тілом кредиту, процентами, пенею і штрафом відсутні.
Враховуючи вищевикладене, у позові АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Шевченківського районного суду м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ю. В. Донченко