Справа № 466/4836/19
19 липня 2019 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Лань М.О.,
справа № 466/4836/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
12.06.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 17 липня 2004 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Галицького районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис №128.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 17 липня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Галицького районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис № 128.
У шлюбі в них народилося двоє дітей : ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спору з відповідачем про місце проживання дітей не має. На даний час діти проживають з матір'ю і позивач не заперечує щодо їх проживання разом.
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Більше року проживають окремо. Непорозуміння та сварки негативно впливають на емоційний стан дітей. Вважає, що шлюб фактично припинив своє існування. Просить розірвати шлюб.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді від 03.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив шлюб розірвати.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, такий зареєстрований 17.07.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Галицького районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис №128 /арк.спр.6/.
Від шлюбу у подружжя народилися ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвами про народження, копії яких міститься в матеріалах справи /арк.спр.7,8/.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні суд установив, що сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім'я розпалася, сторони проживають окремо, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Причиною неможливості спільного проживання подружжя є різні погляди на життя та сім'ю.
Між подружжям відсутнє взаєморозуміння та довіра. Примирення між сторонами не можливе.
З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, відповідача, їхнім дітям, що мають істотне значення.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 17.07.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Галицького районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис №128.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище - ОСОБА_2 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлений 19.07.2019 року.
Суддя П. С. Невойт