справа № 489/90/17
провадження №8-а/489/1/19
Іменем України
25 липня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
секретаря судового засідання Буряченка Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
01.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду міста Миколаєва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, в якій просила скасувати постанову Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.03.2017 у справі № 489/90/17-а та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнати протиправними і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва від 12.10.2016 № 75/9 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 05.10.2016 № 18-242 вих. 16; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва здійснити перерахунок пенсії у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції що діяла на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 05.10.2016 № 18-242 вих. 16.
В обґрунтування заяви вказала, що постановою Верховного Суду від 24.04.2019 по справі №826/8546/18 було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 826/8546/18 щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Також, вказано, що у п.54 вказаної постанови Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких законодавством покладено саме на останнього, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Заявник та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, до суду надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності в яких заявник просила заяву задовольнити, а представник відповідача відмовити з підстав викладених у відзиві.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вищевказану заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.03.2017 по справі № 489/90/17-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною 3 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтовано.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 06.03.2018 в справі № 2а-23903/09/1270.
Судом встановлено, що заявник вважає нововиявленою обставиною те, що постановою Верховного Суду від 24.04.2019 по справі №826/8546/18 було залишено без змін рішення судів нижчої інстанції відповідно до яких визнано протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Також, вказано, що у п.54 вказаної постанови Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких законодавством покладено саме на останнього, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.
Тривале невиконання Кабінетом Міністрів України вимог п. 13 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» призвело до правової невизначеності у спірних правовідносинах та ситуації, за якої пенсіонери з числа прокурорів не мають можливості реалізувати своє право на перерахунок пенсії, передбачене ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Поряд з цим, Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій.
Бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» , не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України і покладати на нього обов'язки, не передбачені законодавством. При цьому, причини бездіяльності Кабінету Міністрів України та їх оцінка не є предметом спору у даній справі.
Таким чином, обставина, на яку посилається ОСОБА_1 , як на нововиявлену, а саме бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», існувала на момент винесення рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.03.2017 по справі № 489/90/17-а.
При цьому, а ні на час винесення судом рішення, ані на час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, не надано доказів встановлення Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, на підставі якого у Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області виник би обов'язок щодо проведення відповідного перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Також суд зазначає, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, п.52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, п. 61).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків суду зазначених у постанові Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.03.2017 по справі № 489/90/17-а.
Таким чином, суд вважає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необґрунтованою, оскільки наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 КАС України, а тому, підстави для скасування постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.03.2017 по справі № 489/90/17-а відсутні, у зв'язку із чим заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 295 ,297, 361, 368, 369 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.03.2017 по справі № 489/90/17-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 25.07.2019.
Суддя І.В. Коваленко