Рішення від 25.03.2019 по справі 450/3949/18

Справа № 450/3949/18 Провадження № 2/450/669/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"25" березня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі судового засідання Лаба С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягувати з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 1000,00 грн. щомісяця з моменту подачі позову до суду та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років та аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1000,00 грн. щомісяця з моменту подачі позову до суду і до стягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 06.07.1999 року сторони перебували у шлюбі, який розірвано 08.07.2011 року. У шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.12.2011 року відповідача зобов'язано сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1200,00 грн. на двох дітей (600 грн. на кожну дитину), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, на виконання якого 02.02.2012 року видано виконавчий лист № 2-2069/2011. 06.11.2018 року старшому синові виповнилося 18 років, однак він продовжує навчання у Львівському Державному університеті фізичної культури на першому курсі стаціонарної форми навчання, а тому потребує значних щоденних витрат на харчування, одяг, дозвілля та ін., чого позивачка самостійно не в змозі забезпечити синові. Окрім того, враховуючи, що на даний час збільшився розмір прожиткового мінімум для дитини, розмір аліментів, які повинен сплачувати відповідач на молодшого сина є недостатнім для утримання дитини. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.

20.12.2018 року провадження у справі відкрито.

17.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду

В судове засідання позивач не з'явилася, подала на адресу суду, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить розгляд справи проводити у її відсутності, щодо постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з'ясувавши думку позивача висловлену у письмовій заяві, суд вважає, що існує достатньо підстав визначених ст. 280 ЦПК України для проведення судового розгляду справи, без участі відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за наявними у ній доказами та ухвалення за його результатом заочного рішення, відповідно ст. 282 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією рішення Пустомитівського районного суду Львівської області Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.12.2011 року у справі №2-1316/2069/11, ОСОБА_2 зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1200,00 грн. на двох дітей (600 грн. на кожну дитину), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

З копії довідки № 09-26/18458 від 02.11.2018 року вбачається, що на виконання виконавчого листа № 2-2069/2011 року від 02.02.2012 року Пустомитівського районного суду Львівської області Чура В. Б. сплатив на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей з травня по жовтень 2018 року включно по 12000,00 грн. щомісяця.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 01.12.2000 року вбачається, що станом на час звернення до суду із позовом та розгляду справи судом він досягнув повноліття.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення віку 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Нормою ч.2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

З копії довідки Львівського Державного університету фізичної культури № 419 від 02.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 , є студентом 1 курсу факультету туризму та юридичних осіб, передбачений термін навчання - червень 2022 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до абзацу 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006р. обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для сплати аліментів на навчання є досягнення дитиною повноліття, факт продовження навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, змінюючи розмір стягнення аліментів з платника суд має враховувати правилами, встановленимі ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення

При цьому, суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік» на момент розгляду справи у суді, розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 1626 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років - 2027 гривень.

Судом встановлено, що відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина, однак видається очевидним, що витрати на утримання дитини позивачкою, перевищують матеріальний обов'язок щодо сплати аліментів на утримання дитини батьком.

За таких підстав, враховуючи збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, значні затрати на утримання дитину, що склалися у позивача в умовах сьогодення, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, а тому слід збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.12.2011 року, та стягувати щомісячно із відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання цим рішенням законної сили, що відповідає положенням ст. 192 СК України щодо стягнення аліментів у зміненому розмірі та роз'ясненням, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3).

Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом звільнена від сплати судового збору, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 704 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 259, 263, 265, 268, 223, 280, 282, 284, 288 ЦПК України, ст. ст. 166, 180, 182, 192, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення Пустомитівського районного суду Львівської області Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.12.2011 року у справі № 2-1316/2069/11, та стягувати такі у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на користь повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень, починаючи з 29.11.2018 року до часу завершення сином навчання у Львівському Державному університеті фізичної культури, але не довше ніж до досягнення ним віку 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.ст. 284, 288 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.03.2019 року.

СуддяІ. І. Мельничук

Попередній документ
83273232
Наступний документ
83273234
Інформація про рішення:
№ рішення: 83273233
№ справи: 450/3949/18
Дата рішення: 25.03.2019
Дата публікації: 30.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин