Справа № 472/1376/18
Провадження №2-а/472/4/19
04 липня 2019 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Крамарчук Л.Б.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №100 від 04 грудня 2018 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області,
13 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №100 від 04 грудня 2018 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - ДАБІ у Миколаївській області).
Адміністративний позов обґрунтований тим, що постановою № 100 Управління ДАБІ у Миколаївській області від 04 грудня 2018 року на позивача було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 4250,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП.
Із зазначеною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог законодавства, а саме: особа, яка складала протокол, не вказала в протоколі місце народження позивача та місце його роботи, не зазначила додатки до протоколу, а саме докази до нього, які б могли підтвердити вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зазначає, що перевірка проводилась з порушенням вимог законодавства, оскільки будівельні роботи були здійснені ще влітку 2018 року, а нових будівельних робіт під час проведення перевірки не виявлено. Крім того, при винесенні постанови відповідач не врахував, що в додатках до протоколу відсутні докази про те, що об'єкт побудований та експлуатується. Таким чином, вважає, що його вина не доведена, а тому постанова є протиправною та такою, яка повинна бути скасована.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 10 від 04 грудня 2018 року.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві, та зокрема зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу його вини, в додатках до протоколу відсутні докази про те, що об'єкт побудований та експлуатується.
Представник відповідача Управління ДАБІ у Миколаївській області за довіреністю Алейнікова В.М. в судове засідання не з'явилася, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначила, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 100 від 04.12.2018 року відповідає вимогам чинного законодавства, вина позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення доведена, а тому підстав для визнання протиправною та скасування постанови не має. Зокрема зазначила, що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 реконструйовано паркан та збудовано капітальну господарську будівлю приблизними розмірами 2,0 х 2,0 м. Будівельні роботи на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 виконано без відповідних документів, що надавали право виконувати такі роботи. За результатами перевірки встановлено, що у новозбудованій будівлі зберігаються дрова та додає фото на підтвердження даного факту. Збудований у 2007 році гараж використовується для зберігання автомобіля. Сарай використовується як лазня. Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється експлуатація об'єкта «Будівництво господарських будівель» за адресою: АДРЕСА_1 , не введеного в експлуатацію.
Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , з врахуванням відзиву на позовну заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Стаття 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 244-6 КУпАП до компетенції відповідача відносить розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом встановлено, що 13.11.2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було розпочато позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво господарських будівель» за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті перевірки встановлено, зокрема, що позивач здійснює експлуатацію об'єкта, не введеного в експлуатацію, що є порушенням ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». За результатами перевірки відносно ОСОБА_1 посадовою особою Управління ДАБІ було складено акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.11.2018 року та видано припис від 19.11.2018 року про усунення виявлених порушень, які були направлені на адресу позивача. 04.12.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ Хмельною О.О. була винесена постанова №100 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 4 250 гривень.
Не погоджуючись з прийнятою постановою по справі про адміністративне правопорушення, позивач оскаржив її до суду.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні підрозділи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів та споруд, а також невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб за ст.188-42 КУпАП.
Відповідно до ч.8 ст. 96 КУпАП адміністративна відповідальність настає за експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, при підготовці справи до розгляду посадова особа вирішила питання, у тому числі, про правильне складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення та розглянула справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, про що робиться відмітка в протоколі.
У ст. 280 КУпАП України визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, шо пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, шо мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року №244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.10 Порядку уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Відповідно до п.13 Порядку протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до п.14 Порядку під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.
До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення права такої особи на подання пояснень і зауважень щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, роз'яснення прав та обов'язків, передбачених Законом.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого була винесена оскаржувана постанова, позивач був відсутній при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, а отже, був позбавлений права надати особисті пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Склавши протокол про адміністративне правопорушення у відсутність позивача, останньому не було роз'яснено його права та обов'язки. Доводи відповідача про те, що позивачу у протоколі письмово роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, що вказує на дотримання відповідачем норм законодавства, суд визнає безпідставними, оскільки ст.ст.254, 256 КУпАП передбачено, що права та обов'язки «роз'яснюються» і роз'яснюються саме «при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а не після складення протоколу шляхом його направлення такій особі.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.11.2018 року місцем його складення вказано « смт.Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область», що не відповідає дійсності, оскільки вказаний протокол разом з актом перевірки, приписом був направлений ОСОБА_1 Укрпоштою відповідно до повідомлення про направлення від 22.11.2018 року, про що також вказав і сам позивач. Протокол про адміністративне правопорушення містить протиріччя, так як у вступній частині протоколу зазначено, що він складався у присутності ОСОБА_1 , однак в даному протоколі не зазначено дату народження позивача, місце його роботи та посаду, немає його підпису про ознайомлення з правами та обов'язками, відсутні будь-які пояснення та відмітка про відмову позивача від надання пояснень та від підписання протоколу і отримання його копії під розписку. В графі "підпис особи, яка притягається до відповідальності" зазначено, що ОСОБА_1 не був присутній при підписанні матеріалів перевірки.
В протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, а з аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що лише в разі відмови особи, яка притягується до відповідальності, підписувати протокол або ознайомлюватись з ним, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю направляє протокол особі, яка притягується до відповідальності поштою рекомендованим листом з повідомленням.
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок №553) визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п.п.7, 9 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;
- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Пунктами 16-20 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.
Відповідно до п. 21 Поряку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Отже, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В той же час, посадова особа ДАБІ зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Як вбачається зі всіх наданих до суду документів, які були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, жоден з них не підписаний позивачем, також відсутні докази щодо його відмови від їх отримання (підписання).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що, склавши Акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення за результатами позапланової перевірки, яка відбулася з 13.11.2018 по 19.11.2018 року на об'єкті «Будівництво господарських будівель» за адресою: АДРЕСА_1 , у відсутність позивача ОСОБА_1 , інспектор будівельного нагляду порушив права позивача, що перераховані в п.13 Порядку. Крім того, направивши акт перевірки та протокол позивачу поштою, інспектор будівельного нагляду порушив вимоги абз. 3 п.21 Порядку, оскільки даним пунктом передбачено направлення акту перевірки та припису суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням лише в разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 19.11.2018 року та акт перевірки від 19.11.2018 року містять розбіжності, в акті зазначано, що перевірка проводилась у присутності ОСОБА_1 , також в протоколі зазначено, що він складався у присутності ОСОБА_1 , однак, даний протокол не підписаний ОСОБА_1 та не зазначено, що він відмовився від підписання даного протоколу, а в акті перевірки вказано, що ОСОБА_1 не був присутній при підписанні матеріалів перевірки, і що матеріали направлені поштою, проте відповідач не довів, що позивач відмовлявся підписувати акт перевірки та надати будь-які пояснення з приводу цієї перевірки. Також, відповідачем не надано доказів того, що позивач ОСОБА_1 відмовився бути присутнім при підписанні матеріалів перевірки.
Таким чином, судом встановлено, що під час складання Акту та Протоколу за результатами проведеної перевірки позивач був відсутній, що порушило права позивача, а саме: подавати заперечення на акт перевірки, щодо змісту протоколу та надавати пояснення з приводу встановлених інспектором порушень. Тому, суд дійшов висновку, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача.
За змістом ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови інспектором в повній мірі не були з'ясовані повністю обставини справи, оскільки постанова винесена на підставі акту перевірки та протоколу, які були складені з порушенням законодавства, а будь-яких інших належних та достатніх доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 8 ст. 96 КУпАП - експлуатація об'єкту, не введеного в експлуатацію, матеріали справи не містять.
Суд вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не було достатньо з'ясовано питання щодо часу закінчення будівництва об'єкта «Будівництво господарських будівель» за адресою: АДРЕСА_1 , так як в матеріалах справи є докази, в яких вказано різний час, зокрема, в Акті перевірки № 19112018032 зазначено, що на підставі пояснень ОСОБА_1 будівельні роботи було проведено влітку 2018 року, а в наданому позивачем технічному паспорті на садибний житловий будинок від 26.12.2018 року вказано, що самовільно збудовані будівлі та прибудова до бані були збудовані в 2007-2008 роках.
Посилання представника відповідача на фото (а.с. 58-59) суд не бере до уваги, оскільки з даного фото неможливо встановити факт експлуатації позивачем об'єкту, не введеного в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 , так як відсутні докази, що на даному фото зображений саме об'єкт, що знаходиться за вказаною адресою, дане фото не зазначено в додатках до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.11.2018 року. В матеріалах справи взагалі відсутні дані про походження даного фото.
Доказів, які б спростовували встановлені в судовому засіданні вищезазначені обставини, відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення порядку оформлення результатів позапланової перевірки, який встановлений КУпАП, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244, що призвело до порушення права позивача на ефективний захист своїх інтересів, та є підставою для визнання постанови №100 від 04.12.2018 року протиправною та її скасування.
Встановлені в ході розгляду обставини не можуть бути віднесені до незначних процедурних порушень, а тому є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Як зазначено Європейським судом у справі «Yvone van Duyn v Home Offіce» принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії, заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п.119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п.74).
При цьому, суд враховує висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України №23-РП/2010 від 22.12.2010 року, відповідно до яких адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на позивача ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 4250 грн. за ч.8 ст.96 КУпАП, а за такого позовні вимоги про визнання постанови від 04.12.2018 року №100 протиправною та її скасування є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 73, 74, 75, 76, 77, 79, 139, 241 - 246, 271, 286, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області по справі про адміністративне правопорушення №100 від 04 грудня 2018 року, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 100 від 04 грудня 2018 року як протиправну, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельною Оксаною Олександрівною, про визнання винним ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 4 250 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.8 ст.96 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 4 липня 2019 року
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко