Справа № 467/764/19
1-в/467/154/19
24.07.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Арбузинка клопотання захисника ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, подане в інтересах засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Загнітків Кодимського району Одеської області, засудженого вироком Балтського районного суду Одеської області від 7 квітня 2016 року за ч.3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна
У липні 2019 року захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким у виді обмеження волі щодо засудженого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ОСОБА_5 засуджений вироком Балтського районного суду Одеської області від 7 квітня 2016 року за ч.3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початком його строку відбування покарання є 12 січня 2016 року, кінець строку 28 жовтня 2021 року. З 30 листопада 2016 року останній відбуває покарання в Арбузинській ВК № 83. Мотивуючи свої вимоги тим, що за період відбування покарання ОСОБА_5 один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника колонії з накладенням стягнення, яке на даний час погашене, але згодом змінив своє ставлення до виконання встановленого порядку відбування покарання та тричі заохочувався правами начальника колонії за сумлінне ставлення до праці та добру поведінку, з 20 березня 2019 року перебуває на дільниці соціальної реабілітації, відбув 2/3 частини покарання, призначеного за вироком суду, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення, прохав замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
У судовому засіданні захисник підтримав заявлене клопотання.
Засуджений в судове засідання не з'явився, надійшла заява про слухання справи в його відсутність.
Представник виправної колонії в судове засідання не з'явився.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що з матеріалів особової справи вбачається, що засуджений залучався до робіт з благоустрою на території колонії, однак не працював за цивільно - правовими угодами. Також вказав на наявність одного погашеного стягнення та на те, що засуджений отримував заохочення тільки у 2018 - 2019 роках.
Вивчивши матеріали справи та матеріали особової справи, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
ОСОБА_5 засуджений вироком Балтського районного суду Одеської області від 7 квітня 2016 року за ч.3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараховано в строк відбування покарання у виді позбавлення волі період попереднього ув'язнення з 12 січня 2016 року до набранням вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2017 року зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 11 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України.
Також ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2018 року зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 20 вересня 2017 року з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що засуджений з 12 січня 2016 року перебуває у місцях позбавлення волі. З 12 січня 2016 року по 30 листопада 2016 року перебував у СІЗО м.Одеси та СІЗО м.Миколаєва, з 30 листопада 2016 року відбуває покарання у Арбузинській виправній колонії Миколаївської області № 83. У період з 12 квітня 2017 року по 09 жовтня 2017 року утримувався у СІЗО м.Київ.
Постановою начальника колонії від 20 березня 2019 року засуджений переведений до дільниці соціальної реабілітації для подальшого відбування покарання.
У характеристиці від 20 березня 2019 року, яка міститься в матеріалах особової справи засудженого вказано про те, що згідно ч. 1 ст. 118 КВК України засуджений залучається до робіт з благоустрою колонії без оплати праці, приймає активну участь у поліпшенні побутових умов засуджених в гуртожитку відділення та на прилеглій території, у взаємовідносинами з іншими засудженими неконфліктний, підтримує рівні доброзичливі стосунки, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом колонії, при спілкуванні тактовний, виявляє повагу, спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ним належний догляд, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, своїми діями надає позитивний приклад іншим засудженим, виконує роботи з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок для самостійного їх виконання, до виконання робіт з благоустрою колонії ставиться відповідально, приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», приймає активну участь в організації виховних заходів та спортивних змагань.
Під час відбування покарання в місцях позбавлення волі ОСОБА_5 допустив 22 листопада 2016 року одне порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, яке полягало у зберіганні забороненого предмету - мобільного телефону, за вчинення якого його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді попередження. Стягнення на даний час погашене.
Крім того, за час відбування покарання засуджений отримав три заохочення у виді «Подяки»: 30 березня 2018 року - за підсумками роботи у 1 кварталі 2018 року, 16 січня 2019 року - за підсумками роботи у 1У кварталі 2018 року, 15 квітня 2019 року - за підсумками роботи у 1 кварталі 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Частиною 3 ст. 82 КК України визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Згідно вимог Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
На момент розгляду клопотання судом засуджений відбув 2/3 строку покарання.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Отже, враховуючи вище зазначені обставини, особу засудженого, який позитивно характеризується адміністрацією колонії протягом всього періоду відбування покарання, має три заохочення за сумлінне відношення до праці та одне погашене стягнення за порушення порядку відбування покарання, вчинене ще під час перебування в СІЗО у 2016 році у період попереднього ув'язнення, суд приходить до висновку, що засуджений своєю зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до виконання обов'язків довів те, що він став на шлях виправлення, у зв'язку з чим клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким підлягає задоволенню.
Доводи прокурора про те, що засуджений повинен працювати у місцях позбавлення волі тільки по укладеним цивільно-правових договорам і виконання робіт по благоустрою колонії не може вважатися працею під час відбування покарання суд вважає необґрунтованими, зважаючи на те, що нормами статті 118 КВК України передбачено у засуджених до позбавлення волі осіб право працювати на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору та покладає на адміністрацію колонії обов'язок створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Разом з тим, невиконання адміністрацією колонії обов'язку щодо створення умов для праці засуджених за вказаними договорами унеможливлює реалізацію засудженим свого права на працю за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Суд звертає увагу прокурора на те, що матеріали особової справи не містять доказів, які б підтверджували відмову засудженого від праці за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами і від праці взагалі.
Крім того, ч.5 ст. 118 КВК України передбачає можливість залучення засуджених без оплати праці до робіт з благоустрою колонії і прилеглих до них територій, а також полішення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.
Таким чином, виконання засудженим робіт без оплати праці не може ніяким чином свідчити про незалучення засудженого до праці під час відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
ОСОБА_5 замінити невідбуту частину строку покарання у виді позбавлення волі - 2 (два) роки 03 (три) місяці 4 (чотири) дні більш м'яким у вигляді обмеження волі на зазначений строк.
Зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 термін слідування під вартою з розрахунку один день тримання під вартою двом дням обмеження волі.
Направити засудженого до місця обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Повний текст ухвали проголошений 26 липня 2019 року о 8 годині.
Суддя ОСОБА_1