Справа № 466/2998/19
24 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
з участю секретаря Назаркевич Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду , в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з навчанням, -
10.04.2019 року позивач , Львівський державний університет внутрішніх справ , звернувся до суду з заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрат , пов'язаних з утриманням відповідача в ВНЗ МВС України в розмірі 22 675,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Львівського державного університету внутрішніх справ від 09.08.2016 року за № 466 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання даного навчального закладу.
Цього ж дня між ЛьвДУВС, УМВС України у Тернопільській області та ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. За умовами договору, відповідач був зобов'язаний, у разі відрахування його з навчального закладу відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням.
Так, наказом ЛьвДУВС від 31.08.2017 року № 809 о/с ОСОБА_1 було відраховано з навчального закладу за невиконання навчального плану. Згідно проведеного розрахунку, сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням останнього становить 22 675,68 грн.
Відповідач не вживає жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов'язання передбачені договором, ухиляється від досудового врегулювання спору, а тому позивач змушений звернутися з позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення. Відзив відповідачем до суду подано не було.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Львівського державного університету внутрішніх справ від 09.08.2016 року за № 466 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ.
Цього ж дня між ЛьвДУВС, УМВС України у Тернопільській області та ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
Наказом ЛьвДУВС від 31.08.2017 року № 809 о/с ОСОБА_1 було відраховано з навчального закладу згідно з п.п.2 п.2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 року №381 за невиконання навчального плану (незадовільне складання іспитів і заліків).
Пунктом 2.3.6 та 3.1 вищевказаного договору передбачено обов'язок ОСОБА_1 у разі відрахування з навчального закладу, відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в даному закладі.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов'язання сторін.
Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з проведеного розрахунку, а саме довідки-розрахунку № 186 від 31.08.2017 року, сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 за період з 09.08.2016р. по 31.08.2016р. становить 22 675,68 грн.
Згідно п.2.3.6, 3.1 Договору, постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», наказу МВС України від 14.05.2007р. «Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства Внутрішніх справ України», наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства Внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» та відповідно до п.4 ст. 74 Заокну України «Про національну поліцію», витрати на утримання курсантів у вищому навчальному закладі МВС України, підлягають відшкодуванню у судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи відрахованим з навчального закладу ЛДУВС згідно наказу від 31.08.2017 року, станом на день звернення до суду, не вніс кошти на погашення заборгованості перед позивачем, на претензії, які надсилалися позивачем щодо досудового врегулювання спору, відповідач не відреагував.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача кошти у сумі 22 675,68 грн.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд ,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 22 675 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ 1921 грн. ( одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.
Позивач: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, ЄДРПОУ 08571995, 79007, м.Львів, вул.Городоцька, 26.
Відповідач: ОСОБА_1 , прож: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя І. Є. Зима