Справа № 450/3972/18 Провадження № 2/450/679/19
/заочне/
"04" березня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Мельничук І. І.
при секретарі Лаба С. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягувати з відповідача аліменти на користь сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки усіх видій його заробітку щомісячно до закінчення навчання.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29.09.2015 року з відповідача стягувалися аліменти на користь сина у зв'язку із навчанням, який на той час, навчався на 2-му курсі у Хмельницькому національному університеті. Аліменти було стягнуто з 17.08.2015року і до 30.06.2018 року, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років. На даний час позивач є повнолітнім, однак продовжує навчатись за ступенем магістра на факультеті програмування та комп'ютерних і телекомунікаційних систем, що підтверджується довідкою №1793 Міністерства освіти та науки України від 13.09.2018р. Згідно договору №111378 від 09.08.2018р. про надання освітніх послуг між Хмельницьким національним університетом та ОСОБА_3 (мати позивача), вартість навчання складає 22 500 грн. терміном з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року. Зважаючи на викладене, у зв'язку з денною формою навчання, позивач немає змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, стипендії не отримує, а відтак не може забезпечити себе усім необхідним для навчання, проїзду та проживання. Відповідно, матеріальне становище позивача не дозволяє самостійно забезпечити належне навчання та проживання. Відповідач ухиляється від обов'язку утримувати свою повнолітню дитину, добровільно не надає матеріальну допомогу на навчання, не зважаючи на те, що у відповідності до діючого законодавства України зобов'язаний це робити. У зв'язку з тим, що позивачу постійно необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо. Враховуючи наведене вище позивач змушений звертатися до суду для стягнення аліментів в судовому порядку.
20.12.2018 року провадження у справі відкрито.
21.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду
В судове засідання позивач не з'явився, подав на адресу суду, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розгляд справи проводити у його відсутності, щодо постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з'ясувавши думку позивача висловлену у письмовій заяві, суд вважає, що існує достатньо підстав визначених ст. 280 ЦПК України для проведення судового розгляду справи, без участі відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за наявними у ній доказами та ухвалення за його результатом заочного рішення, відповідно ст. 282 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з копією рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.09.2015 року та виконавчого листа № 686/16161/15-ц від 29.09.2015 року, ОСОБА_2 було зобов'язано сплачувати аліменти на користь повнолітнього сина, який продовжував навчання з 17.08.2015 року по 30.06.2018року та, як зазначає позивач, аліменти було стягнуто з 17.08.2015року і до 30.06.2018 року.
З наявної в матеріалах справи копії Договору № 111378 від 09.08.2018 року та довідки №1793 Міністерства освіти та науки України Хмельницького національного університету від 13.09.2018р. ОСОБА_1 навчається на 1 курсі денної форми навчання за ступенем магістра на факультеті програмування та комп'ютерних і телекомунікаційних систем, термін навчання до 30.12.2019 року.
Таким чином, судом встановлено, що позивач продовжує навчатися навчається на денній формі навчання і немає змоги працювати, знаходиться на повному утриманні своєї матері, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на навчання дитини та припинив сплачувати аліменти 30.06.2018 року.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення віку 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Нормою ч.2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до абзацу 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006р. обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для сплати аліментів на навчання є досягнення дитиною повноліття, факт продовження навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що доказів того, що відповідач не в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання сина, сторонами суду надано не було і судом в судовому засіданні не здобуто, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, а тому слід стягувати з відповідач на користь позивача аліменти до часу завершення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним віку 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання у розмірі ј частини усіх видів заробітку відповідача, щомісячно.
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати судового збору, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 704 грн. 80 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 259, 263, 265, 268, 223, 280, 282, 284, 288 ЦПК України, ст. ст. 166, 180, 182, 192, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , 1974 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти у розмірі в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), починаючи з 30.11.2018 року до часу завершення сином навчання у Хмельницькому національному університеті, але не довше ніж до досягнення ним віку 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , 1974 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави 704 грн. 80 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.ст. 284, 288 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.03.2019 року.
СуддяІ. І. Мельничук