Вирок від 23.07.2019 по справі 405/3292/18

Справа № 405/3292/18

1-кп/405/132/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120020013300 від 30.11.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Кропивницький, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, такого, що перебуває в цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, за наступних обставин.

30.11.2017 близько 13:30 год., більш точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено, ОСОБА_7 знаходився на перехресті вул.Преображенська та вул.Олександрійська, що в м.Кропивницький, разом із невстановленими двома чоловіками, де вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_5 з приводу того, що останній ніби-то порушив Правила дорожнього руху. ОСОБА_5 заперечував даний факт, що обурило ОСОБА_7 і у нього виник умисел на нанесення тілесного ушкодження потерпілому.

Так, ОСОБА_7 став з лівого боку від ОСОБА_5 , поки той сварився з двома іншими невстановленими чоловіками, діючи умисно та ціленаправлено, наніс ОСОБА_5 один удар кулаком лівої руки в ліву сторону обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому кісток носу; синців навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку та в ділянці лівої щоки, множинних вдавлених уламкових переломів передньої стінки лівої верхнє - щелепної пазухи, лівої вилицевої кістки з переходом на нижне-орбітальний край, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно наприкінці листопада 2017 року в післяобідній час побачив як ОСОБА_5 на автомобілі порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого між ними виникла сварка, в ході якої він наніс потерпілому один удар, після чого у нього з носу пішла кров. ОСОБА_5 почав кричати, що в його автомобілі знаходиться маленька дитина і вона бачить бійку, однак, подивившись на машину, дитину не побачив, так як вікна були тоновані. Під час досудового розслідування він мав намір примиритися з потерпілим, але у останнього постійно змінювалися суми відшкодування, тому вони не дійшли спільної згоди. У вчиненому розкаюється. Цивільний позов визнав частково, а саме визнав витрати на лікування ОСОБА_5 в сумі 1274,30 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні інкримінуємого злочину, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, обсяг яких визначений з урахуванням думки учасників кримінального правопорушення, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5 , згідно яких 30.11.2017 їхав на автомобілі з трьох річною дитиною, яка знаходилася на задньому сидінні. На спуску перед ним різко зупинилося авто «Шевроле», тому йому знадобилося зманеврувати, щоб уникнути зіткнення. Після цього, зупинившись на перехресті вул.Преображенська та вул.Олександрійська, у нього виникла сварка з декількома чоловіками, в тому числі і з ОСОБА_7 , під час якої останній вдарив його. Він залишив дитину, яка бачила удари, у сусідки і поїхав до лікарні та в поліцію. Вказав, що дитина мала тривале лікування в два курси і на даний час необхідні ще додаткові курси. Крім того, сину вирізали аденоїди, що було викликано прийманням невропрепаратів. Обчислює моральну шкоду з огляду на те, що його син перебував в стресі, через місяць вони змушені були звернутися до невропатолога, оскільки почалися проблеми із сечевипусканням. Він не відчуває зубів, не працював 1 місяць, не може займатися спортом, вартість лікування становила 1274,30 грн.;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , згідно яких о 12:00 год. біля під'їзду зустрів ОСОБА_5 , який сів разом зі своїм сином до автомобіля. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_5 зателефонував йому та повідомив, що йому необхідно в травмпункт. Вийшовши з під'їзду, де побачив автомобіль ОСОБА_5 , що знову стояв під будинком, потерпілий із сином вийшли з автомобіля. Він завів дитину до своєї квартири, після чого повіз ОСОБА_5 до лікарні. В той момент син потерпілого був дуже наляканий;

-висновком судово-медичного експерта №227/1610-17 від 09.03.2018, відповідно до якого:

oзгідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому кісток носа; синців навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку та в ділянці лівої щоки, множинних вдавлених уламкових переломів передньої стінки лівої верхнещелепної пазухи, лівої вилицевої кістки з переходом на нижне-орбітальний край;

oдані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами), форма та індивідуальні властивості травмуючої поверхні в пошкодженнях не відобразились, могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться в сукупності до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу, згідно "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995року № 6;

oбудь-яких судово-медичних даних, які б дозволили говорити про кількість травматичних впливів, не є можливо лише зазначити кількість наявних тілесних ушкоджень;

oсила з якою були нанесення тілесні ушкодження була достатньою для їх утворення;

oпошкоджень, які б могли утворитись при боротьбі чи самообороні не виявлене. Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень маловірогідні їх утворенні при падінні з положення стоячи на площину (т.1, а.п.20-21);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2018, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградської області, в присутності двох свідків, за участю потерпілого ОСОБА_5 , проведено слідчий експеримент, під час якого останній розповів щодо механізму та способу завдання йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , шляхом нанесення одного удару кулаком лівої руки в ліву сторону обличчя (т.1, а.п.28-31);

-висновком судово-медичного експерта №349/1610-17 від 10.05.2018, відповідно до якого:

Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому кісток носа; синців навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку та в ділянці лівої щоки, множинних вдавлених уламкових переломів передньої стінки лівої верхне-щелепної пазухи, лівої вилицевої кістки з переходом на нижне-орбітальний край.

Механізм та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при проведенні судово-медичної експертизи у гр. ОСОБА_5 відповідає механізму, на який вказує потерпілий ОСОБА_5 в протоколі проведення слідчого експерименту від 04.05.2018 (т.1, а.п.33-34);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2018, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградської області, в присутності двох понятих, пред'явлено для впізнання свідку ОСОБА_9 4 фотозмінки, останній вказав, що зможе впізнати чоловіка, який 30.11.2017 на перехресті вул.Преображенська та вул.Олександрійська, наніс удар кулаком руки в область обличчя іншому чоловіку та показав на фото №4, на якому зображений ОСОБА_7 (т.1, а.п.37-39);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.05.2018, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградської області, в присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_9 , проведено слідчий експеримент, під час якого останній розповів щодо механізму та способу завдання ОСОБА_7 , якого він впізнав на фотознімку, тілесних ушкоджень іншому чоловіку, шляхом нанесення удару кулаком лівої руки в ліву сторону обличчя (т.1, а.п.40-42);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 16.05.2018, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградської області, в присутності двох понятих, потерпілому ОСОБА_5 пред'явлені чотири особи чоловічої статі, серед яких потерпілий другого зліва на право впізнав особу, яка 30.11.2018 спричинила йому тілесні ушкодження та якою є ОСОБА_7 (т.1, а.п.50-52);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.05.2018, згідно якого слідчим Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградської області, в присутності двох свідків, за участю підозрюваного ОСОБА_7 , проведено слідчий експеримент, під час якого останній розповів щодо механізму та способу завдання ним тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , шляхом нанесення удару кулаком руки в сторону обличчя (т.1, а.п.63-65).

Приведені вище та дослідженні судом докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.94 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Суд кваліфікує діяння ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України.

Відповідно до вимог ст.55 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_7 вчинив злочин середньої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується позитивно, згідно довідки КЗ «Обласний наркологічний диспансер» №90726 від 16.05.2018 року та довідки КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» від 16.05.2018 ОСОБА_7 на обліку не значиться, за допомогою не звертався, лікарем не обстежувався, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Згідно досудової доповіді щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні, наданої Подільським районним сектором Кропивницького міського відділу з питань пробації результати оцінки ризику вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 не показали високого ступеня небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а отже існує ймовірність виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, тому з метою його виправлення у майбутньому, доцільно застосувати покарання альтернативне позбавленню волі.

Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Під час судового розгляду детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, наслідки суспільно - небезпечного діяння, дослідивши досудову доповідь та беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе з призначенням покарання у межах санкції ч.1 ст.122 КК України без ізоляції від суспільства, з призначенням випробування з іспитовим строком, з визначенням обов'язків, відповідно до ч.1 ст.76 КК України.

Таке покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та профілактики вчинення нових злочинів.

Потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов про відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 4132, 28 грн. та моральної шкоди в розмірі 70 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає частково.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає частково, оскільки підтверджена сума лікування потерпілого становить 1274,30 грн., в частині відшкодування моральної шкоди також визнає частково, а саме в розмірі 1 тисячі гривень.

Суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли в зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми цивільно - процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особисте немайнове право визначається як абсолютне суб'єктивне право, що належить кожній фізичній особі, є невіддільним від неї, не має економічного змісту, має властивість індивідуалізації особи, яке виникає у неї від народження або за законом та належить їй довічно.

Оскільки саме ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні визнаний потерпілим, йому завдана матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування, внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , яка підтверджується наданими чеками на суму 1274,30 грн., тому цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню саме на вказану суму.

Судом не встановлено, що витрати, понесені потерпілим на придбання медичних препаратів з метою лікування дитини в період з 28.06.2018 по 10.07.2018 знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з вчиненим ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням 30.11.2017, тому є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлено, що внаслідок кримінального правопорушення потерпілий ОСОБА_5 перебував на лікарняному, оскільки вказане завдало йому фізичних і душевних страждань, було порушено його нормальний спосіб життя, крім того, події, які сталися 30.11.2017, бачив його син, який знаходився в той момент в автомобілі, що теж призвело до втрати звичайного життєвого ритму та хвилювання, тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної шкоди - частково, а саме в розмірі 22 (двадцять дві) тисячі гривень, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7 .

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів, колегія суддів вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши обов'язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 під час досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь потерпілого ОСОБА_5 1274,30 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 22 (двадцять дві) тисячі гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_10

Попередній документ
83270876
Наступний документ
83270878
Інформація про рішення:
№ рішення: 83270877
№ справи: 405/3292/18
Дата рішення: 23.07.2019
Дата публікації: 20.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Розклад засідань:
17.08.2020 12:45 Ленінський районний суд м.Кіровограда
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛЬОН С М
суддя-доповідач:
ЛЬОН С М
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Охватенко Сергій Іванович