25 липня 2019 р.Справа № 480/1097/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Калитки О. М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представника позивача ОСОБА_6
представника відповідача Дудченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 15.05.2019 року по справі № 480/1097/19
за позовом ОСОБА_3
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (надалі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року вказаний адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.), а також витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн. (три тисячі п'ятсот грн).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкових висновків суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскільки позивачем до митного оформлення транспортного засобу не було надано банківських платіжних документів та документів підтверджуючих витрати на транспортування транспортного засобу з країни відправлення (США) в підтвердження заявленої митної вартості товару, то рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2 прийнято правомірно.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2018 року ОСОБА_3 придбав у AMG Auto Sales LLC (330 Е.Commerce St. - Suite 137 Bridgeton, NJ 08302) за 3628 доларів США уживаний автомобіль марки VOLKSWAGEN модель JETTA, 2016 року випуску.
16 лютого 2019 року вказаний автомобіль ввезено в Україну та доставлено в Сумську митницю ДФС для митного оформлення.
21 лютого 2019 року декларантом ОСОБА_3 подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) № UA805180/2019/006830, згідно якої вартість автомобіля визначено декларантом за ціною угоди на підставі примірника даної угоди, що відповідало реальній ціні даного правочину.
Крім самої МД до митного оформлення були подані також інші документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:
- акт про проведення огляду транспортного засобу UA209060/2019/18603 від 16.02.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 02.11.2017;
- висновок спеціаліста ТОВ Суми-Експертцентр №19021834 від 19.02.2019;
- угода б/н від 10.12.2018;
- квитанція про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу №0883399701 від 08.02.2019.
За результатом проведеного митного контролю митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2 та була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00077.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товару від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов та скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте з інших мотивів та підстав, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
Як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача до митного оформлення товару одночасно з поданням митної декларації митному органу на підтвердження митної вартості товару було подано такі документи, а саме: роздрібне замовлення, акт про проведення огляду транспортного засобу UA209060/2019/18603 від 16.02.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 02.11.2017; висновок спеціаліста ТОВ Суми-Експертцентр №19021834 від 19.02.2019; угоду б/н від 10.12.2018; квитанцію про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу №0883399701 від 08.02.2019.
Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, які передбачені п.п. 4,5,6 ч. 2 ст. 53 МК України декларантом позивача до митного оформлення товару одночасно з поданням митної декларації митному органу подано не було.
Отже, декларантом позивача одночасно з поданням митної декларації митному органу не було подано всіх документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України.
З наданого відповідачем листа ФОП ОСОБА_4 від 19.07.2019 року слідує, що під час здійснення митного оформлення товару з ФОП ОСОБА_4 головним державним інспектором митного поста «Центральний» Сумської митниці ДФС ОСОБА_5 було проведено усну консультацію та повідомлено про відсутність документального підтвердження відомостей щодо понесених ОСОБА_3 витрат на транспортування задекларованого транспортного засобу від країни експорту (США) до місця ввезення на митну територію України, а також відсутності документів на підтвердження здійснення оплати вартості за даний товар, а тому митне оформлення за заявленим основним методом визначення митної вартості неможливе.
Враховуючи, що декларантом позивача під час митного оформлення транспортного засобу не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, надання яких передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, то у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару.
Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару, то митний орган мав право на витребування додаткових документів в підтвердження заявленої декларантом позивача митної вартості товару.
Отже, висновки суду першої інстанції, що декларантом позивача до митного оформлення було надано всі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та митниця не довела обгрунтованості своїх сумнівів у правильності визначення митної вартості за основним методом колегія суддів вважає помилковими.
Відповідачем 22.02.2019 року на адресу декларанта позивача в електронному вигляді направлено лист про надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (а.с.35).
Митним органом у вказаному вище листі було витребувано в підтвердження митної вартості товару додаткові документи, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару.
22.02.2019 року декларантом ФОП ОСОБА_4 було отримано повідомлення про надання додаткових документів, зокрема, платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та документів, що містять відомості про вартість перевезення товару.
В той же день, 22.02.2019 року, декларантом ФОП ОСОБА_4 було надано відповідь, згідно якої надати додаткові документи на той час не було можливості (а.с.34).
Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю транспортного засобу ввезеного на митну територію України прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2.
Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відмова відповідача у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю грунтується на тому, що декларантом позивача під час митного оформлення товару надано не всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару.
Враховуючи ненадання декларантом позивача всіх документів визначених ч.2 ст. 53 МК України в підтвердження правильності визначення декларантом позивача митної вартості транспортного засобу колегія суддів зазначає, що митний орган мав законні підстави для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю у відповідності до ч.6 ст. 54 МК України та прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.
Проте, приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача.
Колегія суддів зазначає, що митну вартість спірного товару митниця визначила за другорядним методом-за ціною ідентичного товару на підставі наявної у митниці цінової інформації щодо ідентичних товарів.
Відповідно до ч.1. ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Відповідно до ч.4 ст. 59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Між тим, рішення про коригування митної вартості не містить інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами, яка була взята за основу для визначення митної вартості спірного товару.
Документів про вартість операції з ідентичними товарами, які б підтверджували обгрунтованість митної вартості визначеної митницею відповідачем не надано та у рішенні про коригування митної вартості не наведено.
Колегія суддів зазначає, що у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товару відповідач відповідно до п.2 ч.2 ст. 55 МК України не зазначив наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Таким чином, відповідачем не надано доказів, що при застосуванні 2 методу визначення митної вартості за основу взята вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов визначених ст. 59 МК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, передбачених п.п. 3,4 ч.2 ст. 55 МК України.
За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 МК України, а тому є незаконним.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, відповідачем не виконано обов'язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2, проте з інших мотивів та підстав.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, , 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року по справі № 480/1097/19 змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову ОСОБА_3 .
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова О.М. Калитка
Повний текст постанови складено 26.07.2019 року