Іменем України
25.07.2019 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер 448/1121/19
провадження № 2-а/448/137/19
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
представника позивача Хом'яка ОСОБА_1 .,
відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ,
перекладача Вишневської Н.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська справу за адміністративним позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) про примусове видворення іноземця за межі території України, а також про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
встановив:
Представник позивача 25.07.2019 року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 24.07.2019року о 07.10год. прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Смільниця» на окраїні н.п.Терло на відстані 800метрів від лінії державного кордону на напрямку 411 прикордонного знаку на території Старосамбірського району Львівської області було затримано громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), яка спільно з 13 громадянами Республіки Афганістан намагалася незаконно перетнути державний кордон з України до Республіки Польща, чим своїми діями вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Вказує, що у своїх поясненнях відповідачка вказує, що прибула на територію України незаконно, з метою подальшого незаконного слідування в країни Європейського Союзу, з метою пошуку кращих умов проживання.
Зазначає, що 24.07.2019 року начальником Мостиського прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі території України, однак остання відмовилася виконувати дане рішення, оскільки у неї відсутні документи на перетин державного кордону України, та відсутні кошти, що вказує на обґрунтовані обставини, що іноземець не зможе самостійно виконати рішення на повернення.
З огляду на вищенаведене, просить суд ухвалити рішення яким примусово видворити відповідача за межі території України, а також затримати такого з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк, визначений ст.289 КАС України.
В судовому засіданні представник позивача Хом'як Є.Л. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнав частково.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що громадянин Республіки Афганістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель м.Кабул Республіки Афганістан (дата та місце народження відповідача позивачем у позові зазначено зі слів відповідача), - відповідачка у справі, потрапила на територію України незаконно.
Перебуваючи на території України, 24.07.2019року о 07.10год. відповідачка була затримана прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Смільниця» на окраїні н.п.Терло на відстані 800метрів від лінії державного кордону на напрямку 411 прикордонного знаку на території Старосамбірського району Львівської області, спільно з 13 громадянами Республіки Афганістан, за спробу незаконного перетину державного кордону з України до Республіки Польща, тобто вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Надалі, 24.07.2019 року начальником Мостиського прикордонного загону на підставі ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затверджено рішення про примусове повернення відповідачку за межі території України.
Однак, як встановлено судом, рішення про примусове повернення за межі України відповідачем не може бути виконано самостійно, оскільки у неї відсутні документи, що посвідчують її особу та надають право для перетину державного кордону України.
Також у відповідачки відсутні документи, які дають право законно перебувати на території України. Із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів відповідачка не зверталася.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 24.07.2019року; копією рапорту начальника ВІПС «Смільниця» ВПС «Смільниця» С.Грабовського від 24.07.2019року; копією протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №331576 від 24.07.2019року; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 24.07.2019р.; копією рішення про примусове повернення відповідача за межі України від 24.07.2019року, іншими матеріалами справи.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно із ч.1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Згідно ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Суд зазначає, що представлені позивачем докази та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, останній міг у встановленому порядку іммігрувати в Європейську країну, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, знаючи про можливість легального в'їзду до Європейський країн, відповідач намагався незаконно перетнути державний кордон, у зв'язку із чим порушив чинне законодавство України та завдав шкоди національним інтересам держави.
Разом із тим, судом встановлено, що позивачем на даний час особа відповідача, який вчинив порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, не ідентифікована, у зв'язку із відсутністю в останнього документа, що посвідчує його особу та дає право на виїзд з України.
При цьому, неможливість ідентифікації відповідача є перешкодою для початку процедури його примусового видворення, оскільки питання визначення країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства залишається не з'ясованим, а тому позовні вимоги в частині забезпечення примусового видворення відповідача є передчасними і в задоволенні таких необхідно відмовити.
В той же час, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема про те, що відповідач потрапив на територію України незаконно, намагався незаконно перетнути державний кордон з України до Республіки Польща поза пунктом пропуску, порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, враховуючи відсутність у відповідача документів, необхідних для ідентифікації його особи, коштів, також беручи до уваги відсутність у відповідача законних підстав для перебування на території України, постійного місця проживання та законного джерела існування на території України, власного житла чи дозволу на працевлаштування, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для затримання відповідача з поміщенням такого до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою його ідентифікації, а тому позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв'язку та наслідків застосування дає обґрунтовані правові підстави для задоволення даного позову частково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 241, 244, 246, 289 КАС України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити частково.
Затримати громадянку Республіки Афганістан ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку м.Кабул Республіки Афганістан, з метою забезпечення її ідентифікації, з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців з моменту затримання, починаючи з 24.07.2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Суддя Ю.Б.Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б.Білоус
Повний текст судового рішення складено 25.07.2019року.