1[1]
Іменем України
25 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Генеза» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року,
за участю
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5 ,
Ухвалою від 26 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 повернула скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Генеза», на бездіяльність Старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017010000000063 від 12.05.2017 року.
Своє рішення про повернення скарги слідчий суддя обґрунтувала тим, що строк на оскарження бездіяльності слідчого закінчився у серпні 2017 року, проте адвокат ОСОБА_5 звернувся зі скаргою лише 22.11.2018 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку. При цьому, адвокат ОСОБА_5 не порушує питання про поновлення строку, що, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, є підставою для повернення скарги.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ТОВ «Видавництво Генеза», подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням внесених під час її розгляду уточнень, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2018 та призначити новий розгляд поданої ним скарги у суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог поданої скарги адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Зокрема, як зазначає апелянт, 26.07.2017 у кримінальному провадженні № 42017010000000063 від 12.05.2017 на підставі ухвали від 19.07.2017 слідчого судді Печерського районного суду м. Києва слідчим прокуратури АР Крим проведено обшук у приміщенні ТОВ «Видавництво Генеза» за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, б. 2Л, при якому були вилучені документи та речі, проте, як вказує апелянт, ТОВ «Видавництво Генеза» не має права (можливості) ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування, оскільки не належить до категорії учасників, які, на підставі ст. 221 КПК України, можуть звертатись з клопотанням із цього приводу, а також ТОВ «Видавництво Генеза» не отримувало інформації та документів щодо арешту вилученого майна чи його скасування, про визнання вилученого майна доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження, і таким чином, у ТОВ «Видавництво Генеза» відсутні достовірні відомості про підстави та обґрунтованість позбавлення його можливості володіти, користуватися, розпоряджатися майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, а також відсутні відомості про правові підстави зберігання слідчим вилученого майна та його неповернення власнику (законному володільцю), і по цій причині ТОВ «Видавництво Генеза» не мало можливості перевірити дійсні підстави для повернення тимчасово вилученого майна, тобто не було обізнано про початок бездіяльності слідчого.
Крім того, апелянт зазначає про те, що оскаржувана ухвала судді містить відомості тільки про вчинення слідчим дії - проведення 26.07.2017 обшуку, але не вказує на строк (дати) початку і закінчення бездіяльності слідчого, яка підлягає оскарженню.
У зв'язку з тим, що законодавство України не передбачає обов'язку власника (законного володільця) вилученого майна звертатись до слідчого (прокурора) із заявами (клопотаннями) про повернення тимчасово вилученого майна та, відповідно, не передбачає строків або термінів подання таких звернень, адвокат, в інтересах ТОВ «Видавництво Генеза» 14.11.2018, звернувся до старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 та інших слідчих у кримінальному провадженні № 42017010000000063 від 12.05.2017 з заявою про повернення тимчасово вилученого майна, яке вилучено 26.07.2017 у кримінальному провадженні № 42017010000000063, і через відсутність відповіді на вказану заяву, відсутність відомостей про правові підстави зберігання слідчим вилученого майна та його неповернення власнику (законному володільцю), 22.11.2018 слідчому судді протягом десятиденного строку була подана скарга на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні ТОВ «Видавництво Генеза» тимчасово вилученого майна, вилученого 26.07.2017 у кримінальному провадженні № 42017010000000063.
У зв'язку з цим, на думку апелянта, були відсутні правові підстави для повернення слідчим суддею скарги за нормами п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, а слідчий суддя мав відкрити провадження за скаргою, під час якого дослідити питання підстав і обґрунтованості позбавлення ТОВ «Видавництво Генеза» можливості володіти, користуватися, розпоряджатися майном та питання підстав зберігання слідчим вилученого майна і його неповернення власнику (законному володільцю).
Також, як вважає апелянт, в ухвалі слідчого судді строк для подання скарги помилково обчислюється з дати вчинення слідчим дії - проведення 26.07.2017 обшуку, хоча скарга подана на бездіяльність слідчого, а пропуск встановленого КПК України строку для подання скарги пояснюється його закінченням у невизначений період - протягом серпня 2017 року, тобто протягом 31 дня, і при цьому, в ухвалі слідчого судді відсутня інформація про строк (дати) початку і закінчення бездіяльності слідчого, яка підлягає оскарженню, а також відсутній строк з вказівкою дати його початку і закінчення, протягом якого допускалось подання скарги на бездіяльність слідчого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017010000000063 від 12.05.2017 року та проаналізувавши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Незважаючи на те, що, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя вправі повернути скаргу, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва не мала достатніх правових підстав для повернення скарги адвоката ОСОБА_5 з наведених в ухвалі підстав, оскільки висновки, наведені в оскаржуваній ухвалі не в повній мірі ґрунтуються на вимогах закону та рекомендаціях, наведених в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», де зокрема зазначається про те, що 10-денний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на звернення особи зі скаргою на бездіяльність слідчого починається з моменту вчинення такої бездіяльності.
Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані вчинити у визначений законом строк, бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна слід віднести до категорії триваючих.
Так, результати аналізу змісту ч. 5 ст. 171 КПК України свідчать про те, що вона встановлює обов'язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов'язку у зазначених суб'єктів виникає інший обов'язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов'язку є винятково його виконання.
Саме тому немає підстав для повернення скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.
З огляду на це, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді про повернення скарги підлягає скасуванню, оскільки її постановлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Генеза» задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року про повернення скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Генеза», на бездіяльність Старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017010000000063 від 12.05.2017 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Генеза», на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017010000000063 від 12.05.2017 року, згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-сс/824/2250/2019
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_6
Доповідач - суддя ОСОБА_1