Справа № 369/1856/19
Провадження № 2/369/2074/19
Іменем України
25.07.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Головуючої судді: Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, -
У лютому 2019 року ПрАТ «Київобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією. Свої вимоги мотивував тим, що за договором про користування електричною енергією ним здійснюється постачання електричної енергії ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії. 17 квітня 2018 року була проведена перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією та виявлено факт порушення п.53 ПКЕЕН, про що складено акт про порушення №К039495. А саме: самовільне підключення електроприладів, електропроводки поза приладом обліку.
17 травня 2018 року було проведено засідання комісії про розгляду акту №К039495 про порушення правил користування, складено протокол №265 від 17 травн 2018 року засідання комісії з розгляду Акту порушення користування електричною енергією та вирішено одноголосно, що порушення сталося з вини Споживача, вчинене відкритим способом і що Акт підлягає розрахунку згідно п. 3.5. Методики, яка затверджена постановою Національної комісії електроенергетики України, оскільки мали місце «інші дії споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку.»
Зважаючи на викладене, Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерко товариства «Київобленерго» вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією у розмірі 28512,96 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921.00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд позову без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася та своїх представників в судове засідання не направила, хоча належним чином була повідомлені про день, час та місце слухання справи.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що за договором про користування електричною енергією ним здійснюється постачання електричної енергії ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії. 17 квітня 2018 року була проведена перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією та виявлено факт порушення п.53 ПКЕЕН, про що складено акт про порушення №К039495. А саме: самовільне підключення електроприладів, електропроводки поза приладом обліку.
17 травня 2018 року було проведено засідання комісії про розгляду акту №К039495 про порушення правил користування, складено протокол №265 від 17 травня 2018 року засідання комісії з розгляду Акту порушення користування електричною енергією та вирішено одноголосно, що порушення сталося з вини Споживача, вчинене відкритим способом і що Акт підлягає розрахунку згідно п. 3.5. Методики, яка затверджена постановою Національної комісії електроенергетики України, оскільки мали місце «інші дії споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку.»
Вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією складає 28512,96 грн.
Відповідно до п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, в тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів є актами цивільного законодавства, тому Правила користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою КМУ від 26.07.1999 № 1357, є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форми власності.
Відповідно ПКЕЕН Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Методика застосовується незалежно від наявності або відсутності укладеного між споживачем та енергопостачальником договору про користування електричною енергією та при проведенні розрахунку збитків не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електроенергії. При цьому необхідно зауважити, що відповідно до Методики обчислюється не розмір штрафу, а вартість недоврахованої електричної енергії.
Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН:1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Проте, варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст.11 Закону України «Про електроенергетику»).
Згідно із п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлено, що у разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку. Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку.
Згідно із п.п.42, 48 Правил КМУ споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно Правил акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року №1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.-5.2006 року №562, ст. ст. 16, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерко товариства «Київобленерго» вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією у розмірі 28512,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерко товариства «Київобленерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.В.Дубас