Справа № 759/17745/18 Головуючий у 1 інстанції: Величко Т.О.
провадження № 22-ц/824/10058/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
24 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Олійника В.І.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулікової С.В.,
при секретарі Бондаренко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про забезпечення позову у складі судді Величко Т.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення суми боргу, -
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва є цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення суми боргу.
18 березня 2019 року позивач повторно подав заяву про забезпечення позову у справі, в якій просив суд,накласти арешт на садовий будинок, загальною площею 51,4 квадратних метри, з надвірними будівлями та спорудами (сараєм-убиральнею, колодязем, компостною ямою, хвірткою, огорожею), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1513504932210, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Свою заяву обґрунтовував тим, що він як позивач у справі, з огляду на системний характер порушення відповідачем його прав і охоронюваних законом інтересів щодо повернення суми боргу вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року заяву задоволено.
Накладено арешт в межах ціни позову, а саме суму в розмірі 402 909 грн. на садовий будинок загальною площею 51,4 квадратних метри з надвірними будівлями та спорудами (сараєм-убиральнею, колодязем, компостною ямою, хвірткою, огорожею), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513504932210, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є стягнення боргу і необхідним є вжиття заходів для ефективного виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судом встановлено, що в провадженні Святошинського районного суду м. Києва є цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення суми боргу.
18 березня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у справі, в якій просив суд, накласти арешт на садовий будинок, загальною площею 51,4 квадратних метри, з надвірними будівлями та спорудами (сараєм-убиральнею, колодязем, компостною ямою, хвірткою, огорожею), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1513504932210, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Зазначав, що він як позивач у справі, з огляду на системний характер порушення відповідачем його прав і охоронюваних законом інтересів щодо повернення суми боргу, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Судом встановлено, що згідно предмету спору позивач 19.10.2016 року надав відповідачу у борг грошову суму у розмірі 402909 грн.
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Як зазначено Пленумом Верховного Суду України у п.4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від №9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Колегія суддів звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Позивачем надано докази на підтвердження неправомірних дій відповідача та того, що існує реальна загроза невиконання з боку відповідача можливого рішення суду про задоволення позову.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За таких обставин, суд вірно дійшов висновку про задоволення заяви і накладення арешту на садовий будинок загальною площею 51,4 квадратних метри з надвірними будівлями та спорудами (сараєм-убиральнею, колодязем, компостною ямою, хвірткою, огорожею), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про забезпечення позову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: