Постанова від 24.07.2019 по справі 444/1254/19

Справа № 444/1254/19

Провадження № 3/444/656/2019

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовкві Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Жовківського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 16.08.2018 року о 02 год. 10 хв. в м АДРЕСА_2 Жовква по АДРЕСА_3 4 Львівської АДРЕСА_4 , повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КпАП України , а саме : керував транспортним засобом ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.2 КпАП України.

Дані матеріали справи на адресу суду поступили 04.07.2019 року після доопрацювання, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду по суті головуючому судді Зеліско Р.Й., та справу призначено до розгляду на 18.07.2019 року, однак справа по суті не розглядалась у зв'язку із тим, що особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розглядом даної справи у зв'язку із тим, що він має намір укласти угоду із адвокатом. Справу призначено до розгляду на 24.07.2019 року , однак ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув , хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду подав письмове клопотання про відкладення розглядом даної справи , у зв'язку із тим, що він хворий, про що додав довідку.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку ОСОБА_1 , перешкоджає виконанню завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Тому, суддя не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була достовірно та завчасно обізнана про час та місце судового засідання, при цьому, за період перебування на розгляді у суді матеріалів справи не скористалася правами, наданими їй чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надала пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження.У разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечила присутність свого захисника, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття через його хворобу, не знайшло свого підтвердження, розцінюю як затягування розгляду справи та уникнення останнім відповідальності.

З врахуванням того, що ст.38 КпАП України, передбачені стислі строки розгляду категорії таких справ, суд не може призначити розгляд даної справи на іншу дату оскільки таке призведе до порушення строків розгляду справи та спливу строків для накладення адміністративного стягнення, а тому вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1

Факт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.2 КпАП України ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах даної справи зокрема :

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 323206 від 25.04.2019 року,

- письмовими поясненнями свідків гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , від 25.04.2019 року, згідно яких вбачається що гр. ОСОБА_1 від продуття приладу «Драгер» та проходження медогляду на стан алкогольного сп"яніння відмовився та перебував з явними ознаками алкогольного сп"яніння,

- рапортами працівників поліції від 25.04.2019 року,

- копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2018 року, з якої вбачається що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Так, ч.2 ст.130 КпАП України передбачено відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він протягом року повторно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.

Обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Санкція ст.130 ч.2 КУпАП, передбачає штраф на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності.

Так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами . Оскільки правопорушник ОСОБА_1 , вчинив правопорушення на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, з врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин приходжу до переконання, що до правопорушника ОСОБА_1 доцільним буде обрати стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а саме застосувати стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами .

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 грн.

Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч.2 ст. 130, ст. 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 384,20 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України .

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили .

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя Зеліско Р. Й.

Попередній документ
83269890
Наступний документ
83269892
Інформація про рішення:
№ рішення: 83269891
№ справи: 444/1254/19
Дата рішення: 24.07.2019
Дата публікації: 29.07.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції