Справа №442/5011/19
Провадження №2-а/442/100/2019
26 липня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В..
з участю секретаря судового засідання Малик О.Я.,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобич адміністративну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
12.07.2019 позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача про скасування постанови серії ДПО18 №461299 від 03.07.2019, винесеної інспектором СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Мисишин М.С., про накладення на неї адміністративного стягнення за порушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувану постанову вона отримала 11.07.2019. Згідно даної постанови її визнано винною за ч.1 ст. 126 КУпАП, у тому, що 03.07.2019 о 00 год. 05 хв. в м. Дрогобичі по вул. Трускавецькій вона керуючи транспортним засобом CITROEN JUMPY, н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку 2.2. « Проїзд без зупинки заборонено», при цьому не пред'явила посвідчення водія, чим порушила п.2.1. «А» ПДР, за що накладено штраф у сумі 425 грн.
Ознайомившись 11.07.2019 з такою постановою, вона була шокована, оскільки про факт винесення такої її ніхто не повідомляв, адміністративного правопорушення, за який її оштрафовано, вона не вчиняла. Тому вважає таку постанову незаконною.
Також, інспектором не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення нею правил дорожнього руху.
Позивач в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, просить їх задоволити, скасувати оскаржувану постанову , закривши провадження у справі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч.9 вищезгаданого Кодексу, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися в судове засідання, хоча і були належними чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Матеріалами справи встановлено, що постановою інспектора СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Мисишин М.С. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в poзмірі 425 грн. (постанова серії НК №840866 від 20.05.2019).
З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 03.07.2019 близько 00 год. 05 хв. керуючи автомобілем марки CITROEN JUMPY, н.з. НОМЕР_1 , на вул. Трускавецькій, у м. Дрогобичі, не виконала вимогу дорожнього знаку 2.2. « Проїзд без зупинки заборонено», при цьому не пред'явила посвідчення водія, чим порушила п.2.1. «а» ПДР України.
Так, згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")
Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву, у встановлені Законом строки, на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Із оскаржуваної постанови не вбачається на підставі яких доказів інспектор поліції прийшов до переконання, що позивач порушила правила дорожнього руху.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву та будь-яких достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надав, а тому, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього статтею 77 КАС України, у зв'язку із чим оскаржувана постанова є протизаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю шляхом скасування спірної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як встановлено судом відповідній порядок КМУ на сьогоднішній день не прийнятий, а тому судові витрати за розгляд справи, враховуючи звільнення позивача від сплати вказаних судових витрат при зверненні до суду, слід компенсувати за рахунок держави.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 6, 10, 19, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -
ухвалив :
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії ДПО18 №461299 від 03.07.2019, винесену інспектором СРПП №2 Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Мисишин М.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в poзмірі 425 грн., закривши провадження у справі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення рішення у повному обсязі чи його прийняття у письмовому провадженні - в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя О.В. Крамар