справа № 361/5361/19
провадження № 2-з/361/121/19
24.07.2019
24 липня 2019 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , про забезпечення позову,
У липні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 18 липня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Людмилою Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі за № 770, та скасувати записи у відповідних державних реєстрах і заборони, внесені та накладені на підставі цього договору іпотеки; договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 23 березня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком Миколою Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 684; договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, укладений 23 листопада 2018 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком Миколою Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 2566.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення цього позову, у якій вона просила з метою забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0929 га, розташовану за цією ж адресою, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, заборонити ОСОБА_5 або особі/особам, які є/будуть в майбутньому іпотекодержателями за договором іпотеки від 18 липня 2016 року укладати відповідні договори та передавати в оренду чи користування на інших підставах зазначене нерухоме майно; заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного вище майна.
В обґрунтування заяви зазначала, що 18 липня 2016 року між її колишнім чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики. Того ж дня, 18 липня 2016 року, у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, предметом якого є: житловий будинок із надвірними будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0929 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за цією ж адресою. Власником цих об'єктів нерухомості значиться її колишній чоловік ОСОБА_3 . Однак вказане нерухоме майно придбано у період її перебування у шлюбі з ОСОБА_3 , тому це майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. У зазначеному житловому будинку проживає вона, їхня неповнолітня дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її колишній чоловік ОСОБА_3 , з яким з 2010 року вони проживають як окрема сім'я.
Також зазначала, що зазначений договір іпотеки від 18 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є незаконним, при його укладенні не було враховано того, що у житловому будинку, який є предметом іпотеки, проживає неповнолітня дитина, цей будинок є єдиним її (дитини) житлом, укладенням договору суттєво звужено обсяг існуючих майнових прав дитини, порушено охоронювані законом інтереси дитини, суттєво зменшено та обмежено її права та інтереси щодо житла, порушено гарантії збереження прав дітей на житло, тому вона змушена звернутися до суду із зазначеним вище позовом.
Вважає, що для ефективного захисту прав неповнолітньої дитини, зокрема, права на житло, а також для уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18 липня 2016 року ОСОБА_5 , який на підставі договору відступлення права вимоги від 23 березня 2018 року став новим іпотекодержателем за зазначеним договором іпотеки вказаного вище нерухомого майна, зокрема житлового будинку, необхідним є вжиття заходів забезпечення даного позову, про застосування яких вона просить.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
У ч. 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, у заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач ОСОБА_1 вказує те, що існує загроза укладення договорів оренди чи користування на інших підставах ОСОБА_5 , який 23 березня 2018 року на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 18 липня 2016 року набув прав нового іпотекодержателя або майбутніми іпотекодержателями на предмет іпотеки: житловий будинок із надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0929 га, за цією ж адресою, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, де проживає неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_5 буде вчиняти зазначені дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу в користування іншим особам іпотечного майна заявником ОСОБА_1 суду не надано.
Матеріали справи не містять доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову у частині заборони ОСОБА_6 або іншим особі/особам, які є/будуть іпотекодержателями в майбутньому за договором іпотеки від 18 липня 2016 року, укладати відповідні договори та передавати в оренду чи користування на інших підставах зазначене нерухоме майно, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення цих дій відповідачем ОСОБА_5 та майбутніми іпотекодержателями без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині.
Суд вважає, що лише у разі звернення стягнення на предмет іпотеки у передбачений договором іпотеки або законодавством спосіб іпотекодержатель має право розпоряджатися предметом іпотеки, тому підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_5 або особі/особам, які є/будуть в майбутньому іпотекодержателями за договором іпотеки від 18 липня 2016 року, укладати відповідні договори та передавати в оренду чи користування на інших підставах зазначене нерухоме майно, відсутні.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав.
Враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідності суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач у заяві повинен не лише навести, але й довести наявність необхідних підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.
Із матеріалів справи вбачається, що спір стосується житлового будинку із надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право користування яким має неповнолітня ОСОБА_2 , в інтересах якої подано позов ОСОБА_1 , та земельної ділянки площею 0,0929 га за цією ж адресою, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Беручи до уваги предмет спору та підстави, з яких він заявлений, суд вважає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_1 частково та з метою усунення загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову накласти арешт на вказане нерухоме майно та заборонити органам і суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку із надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,0929 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки із матеріалів справи вбачається наявність об'єктивного спору з приводу цього нерухомого майна між сторонами.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом арешту майна та заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що знаходиться за зазначеною адресою, не порушує принципів змагальності та процесуальної рівності сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу, вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Обраний вид забезпечення позову не обмежить прав відповідача ОСОБА_3 як власника нерухомого майна щодо володіння та користування цим майном, а лише обмежить його право щодо розпорядження ним, що буде співмірним із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 149 - 153, 259, 260 ЦПК України,,
Заяву задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 208,0 м2, житловою площею 81,2 м2, із надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0929 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку, загальною площею 208,0 м2, житловою площею 81,2 м2, із надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,0929 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Найменування сторін:
- позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач (боржник): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач (боржник): ОСОБА_5 , рік народження невідомий, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання до 24 липня 2022 року.
Суддя Дутчак І. М.