17 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/1252/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лобана Д.В.,
за участю секретаря - Вершняк Л.Л.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідача: - Черевка А.П., Козлова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - відповідач) від 18.04.2019 № 25-05-013/0314/130 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 375570 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що акт інспекційного відвідування № 25-01-013/0314 від 04.04.2019 містить в собі факти та обставини, які не мали місця, а також не обґрунтовані висновки. Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці в Чернігівській області від 18.04.2019 № 25-05-013/0314/130 винесена на підставі не обґрунтованих даних і є неправомірною.
Ухвалою суду від 07.05.2019 задоволено заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про забезпечення позову, зупинено дію постанову Управління Держпраці у Чернігівській області від 18.04.2019 № 25-05-013/0314/130 про накладення штрафу уповноваженими особами.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Лобана Д.В. у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду на 06 червня 2019 року об 10:00 год.
Представник відповідача протягом встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому наголосив на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог та зазначив, що управління Держпраці у Чернігівській області, як територіальний орган Держпраці, наділене правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційного відвідування. У свою чергу, під час проведення інспекційного відвідування було встановлено використання найманої праці без належного оформлення трудових договорів, без видання наказів про прийом на роботу, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Від позивача до суду надійшли відповідь на відзив, у яких позивач заперечив проти доводів, викладених у відзиві на позов, та просив задовольнити позов з урахуванням обставин, викладених у позові.
Ухвалою суду від 06.06.2019, винесеною без видалення суду до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 18.06.2019 об 13:30 год.
Ухвалою суду від 18.06.2019, винесеною без видалення суду до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 10.07.2019 об 10:00 год.
Ухвалою суду від 18.06.2019, винесеною без видалення суду до нарадчої кімнати, відкладено розгляд справи на 17.07.2019 об 11:00 год.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з урахуванням обставин, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
20.03.2019, враховуючи інформацію службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиної В.М. (а.с. 92) начальником Управління Дорошенком С.В. прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 91).
На підставі наказу Управління від 20.03.2019 № 90 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Величко Марині Сергіївні видано направлення на проведення контрольного заходу від 20.03.2019 № 344 (а.с. 93) та доручено провести інспекційне відвідування позивача в період з 26 по 27 березня 2019 року на предмет додержання ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
У зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_2 інформації необхідної для ведення інспекційного відвідування, інспектором праці Величко М.С. складено акт про неможливість проведення інспекційного здування/невиїзного інспектування № 25-05-013/0080 від 27.03.2019 та винесено вимогу про надання/поновлення документів від 27.03.2019 № 25-05- 13/0077 у строк до 10.00 год. 04.04.2019, якою було зупинено інспекційне відвідування на 8 днів.
Таким чином інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 проводилось 27 березня 2019 року по 04 квітня 2019 року, за результатом якого встановлені порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 04.04.2019 № 25-05-013/0314 (а.с. 37-42).
Відповідно до п. 24 Порядку № 295 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Величко М.С. 04.04.2019 винесено припис про усунення виявлених порушень № 25-05-013/0214, який був підписаний та вручений ФОП ОСОБА_2 особисто, а також постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.04.2019 № 25-05-013/0314/130 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 375570 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).
Так, згідно абзацу 3 статті 1 Закону заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно частин 4 та 5 статті 2 Закону заходи контролю здійснюються, серед інших, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Згідно частини 4 статті 2 Закону заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).
У відповідності до частини 5 статті 2 Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21 частини третьої статті 22 цього Закону.
Згідно частини 3 статті 6 Закону суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно зі ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Згідно зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок від 26.04.2017 № 295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Відповідно до частин 2 та 3 статті 6 Закону проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частини 1, 3 статті 7 Закону передбачають, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвиша, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
В силу вимог частини 3 статті 7 Закону у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
За змістом статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Так, особливості проведення заходів контролю, про які йде мова в частині 4 статті 2 Закону, в сфері законодавства про працю передбачені частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, згідно якої державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).
Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
В силу підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Підпункт 4 пункту 5 Порядку № 295 також встановлює, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", де згідно п. 2, п. 3, п. 6, п. 7 вказаного Порядку визначено уповноважені посадові особи, яким надано права, підстави, строки накладати штрафи та визначено порядок повідомлення.
А відповідно до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного у п. 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Позивача притягнуто до відповідальності за порушення ст. 24 КЗпП - фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з реєстраційними даними основним видом господарської діяльності позивача є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19).
ФОП ОСОБА_2 фактично здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_3 ( торгівельний комплекс).
Як зазначає представник відповідача під час проведення інспекційного відвідування в магазині виявлено, що 27.03.2019 під час виходу за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в обладнаному приміщенні та спеціальному одязі здійснювали приготування їжі для відвідувачів кафе, виконували обов'язки кухаря. ОСОБА_7 здійснювала реалізацію непродовольчих товарів, проводила розрахунки з покупцями, виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів.
У письмових поясненнях від 27.03.2019 ОСОБА_5 зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_2 з травня 2014 року без оформлення. ОСОБА_6 у письмових поясненнях від 27.03.2019 вказала, що працює в ФОП ОСОБА_2 з 10.03.2017 без оформлення. У письмових поясненнях від 27.03.2019 ОСОБА_7 зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_2 з 07.07.2018 без оформлення.
ФОП ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 04.04.2019 зазначив, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились в приміщенні магазину для оформлення документів на працевлаштування і він з 08.04.2019 прийняв їх на роботу.
Однак, в акті інспекційного відвідування від 04.04.2019 № 25-05-013/0314 відсутні посилання на належні та допустимі докази, які підтверджують використання позивачем найманої праці вказаних вище громадян, в акті також відсутні будь-які їх ідентифікаційні дані громадянина (адреса проживання або ідентифікаційний номер), документ на підставі якого встановлювалася особа (паспорт або інший документ).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зазначені в акті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 не перебували, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями вказаних осіб (а.с. 26, 27, 28).
Вказані особи надавали послуги ФОП ОСОБА_2 у відповідності до цивільно-правових угод - договорів про надання послуг (а.с. 29, 30, 31). Предметом цих договорів про надання послуг є взяття зазначеними особами на себе зобов'язання щодо надання послуг, оплата за які здійснюється шляхом готівкового розрахунку на підставі акту приймання - передачі виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є цивільно-правових договором. Ю 1 ст. 901 ЦК України закріплено юридичну конструкцію договору про надання послуг, яка передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, зазначені договорі не носять характеру трудового договору і на них не поширюється дії норм трудового законодавства. Зокрема, трудовий договір - це угода щодо здійснення забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку та дисципліни (статті 139-152 Кодексу законів про працю України). Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Предметом трудових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Крім того, з акту перевірки та фотокопії (а.с. 94, 95, 96) неможливо встановити, що громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на час здійснення перевірки 04.04.2019 працювали на позивача та виконували обов'язки, які підпадали під поняття, передбачені нормами Кодексу законів про працю України.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів факту порушення ФОП ОСОБА_2 . ч. 3 ст. 24 КЗпПУ, яке виразилось у допущенні громадянин до роботи, без укладення трудових договорів.
За таких підстав постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Чернігівській області від 18.04.2019 № 25-05-013/0314/130 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 375570 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн не ґрунтується на законі, є протиправною та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі -КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача..
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість винесення постанови про накладення штрафу з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
У відповідності до частини 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області від 18.04.2019 № 25-05-013/0314/130 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 375570 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця Хоменка Петра Петровича за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).
Повне рішення суду складено 24 липня 2019 року.
Суддя Д.В. Лобан