04 липня 2019 року справа № 697/203/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гарагценка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 за ордером,
представника відповідача: Азарова П.В. - за довіреністю,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу у розмірі 335070 грн. від 10.01.2019 №ЧК1158/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , на момент перевірки безпосередньо працювали у приватних нотаріусів за основним місцем роботи, за трудовими договорами, згідно правил внутрішнього трудового розпорядку, на умовах повного робочого дня, при шестиденному робочому тижні, де відповідно і ведуться їх трудові книжки.
При цьому, між приватними нотаріусами та позивачем наявні договірні відносини, предметом яких є забезпечення громадян, що звертаються до нотаріуса за вчиненням нотаріальних дій, комбінованими офісними адміністративними послугами.
Позивач стверджує, що використовував працю наведених осіб у вільний від основного робочого графіку час за цивільно-правовими договорами.
На момент перевірки позивач підтвердив, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , перебувають з ним у договірних відносинах на підставі цивільно-правових договорів та надав інспектору копії договорів, актів виконаних робіт та розрахункових документів.
На думку позивача, інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
Також позивач звернув увагу, що Канівським міськрайонним судом розглянуто справу №697/2837/18 про адміністративне правопорушення відносно нього та 15.01.2019 винесено постанову суду про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Відтак, ця обставина не підлягає доказуванню, а постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для адміністративного суду.
Оскільки питання про притягнення позивача до відповідальності вирішувалось місцевим загальним судом та провадження у справі закрито, тому позивача не може бути двічі притягнуто до відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
У відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідачем повністю дотримано вимоги законодавства, яке регулює порядок інспекційного відвідування суб'єктів господарювання.
Цивільно-правовий договір передбачає оплату не процесу праці, а її результатів, котрі визначаються після закінчення роботи і оформляються актами здавачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Представник відповідача звернув увагу, що спірні договори не містять визначеного обсягу робіт очікуваного кінцевого результату, що підлягає якісним та кількісним характеристикам. Вказане не є властивим для цивільно-правових відносин при яких результат є чітко визначеним та обрахованим, характер виконуваної роботи притаманний саме для трудових відносин.
Перебування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у трудових відносинах з нотаріусом згідно вимог ст. 24 КЗпП України не звільняє ФОП ОСОБА_2 , як самостійного суб'єкта господарювання, від обов'язку належним чином оформити трудові відносини з вказаними особами, у разі використання їхньої праці.
Позивач у період з травня 2017 року по 30.09.2018, а також з 01.12.2018 використовував працю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без жодних правових підстав.
Виконуючи роботи (надаючи послуги) з юридичного та інформаційно-технічного забезпечення документації ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 здійснюють не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу за професіями секретаря та юрисконсульта, що свідчить про наявність трудових відносин.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надаючи послуги особам, що звертаються до нотаріусів за вчинення нотаріальних дій в приміщенні нотаріальної контори, яка функціонує за відповідним режимом роботи, не мали можливості самостійно організовувати свою роботу, так як працювали виключно у межах режиму роботи нотаріальної контори.
Щодо посилання ФОП ОСОБА_2 на обставини встановлені постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2019 у справі №697/2837/18, представник відповідача зазначив, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Наведені обставини, на думку представника відповідача, вказують на безпідставність вимог адміністративного позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, згідно наказу управління Держпраці у Черкаській області від 11.12.2018 №1185-Н «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення від 11.12.2018 №2933 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Черкаській області Корякіною Любов'ю Іванівною у період з 12.12.2018 по 13.12.2018 проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань оформлення трудових відносин.
За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 13.12.2018 №ЧК-1158/365/АВ, яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 вимог ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, що виявились у допущенні позивачем ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою Мариною Вікторівною 10.01.2019 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-1158/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-021, якою на позивача накладено штраф в розмірі 335070,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
З аналізу перелічених положень законодавства вбачається, що у разі фактичного допуску до роботи працівника без оформлення трудового договору юридичні та фізичні особи - підприємці притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 111 690 грн. за кожного працівника (мінімальна заробітна плата станом на момент складення акту перевірки 3723 грн.).
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 ЦК України).
Отже, предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт (надання послуг), їх кінцевий результат, що має кількісну і якісну визначеність.
Встановлюючи в судовому засіданні належне оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , судом досліджено цивільно-правові договори від 01.10.2018 та від 01.11.2018 за №№11/01-2018, 10/02-2018, 11/2018, 10/2018, 11/01-2018, 10/01-2018, зі змісту яких вбачається, що виконавці беруть на себе зобов'язання надати послуги з юридичного та інформаційно-технічного забезпечення документації.
З наданих договорів вбачається, що виконавці виконують роботу на свій ризик, самостійно організовують виконання роботи, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. За результатами виконаних робіт сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на строк на який укладені цивільно-правові договори, який не перевищує одного місяця, відносини між позивачем та виконавцем не передбачають встановленого графіку роботи, тому вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.
Суд звертає увагу, що за повідомленням приватного нотаріуса Канівського міського нотаріального округу Черкаської області Стеблини Сергія Вячеславовича, викладеному в довідці №6/01-16 від 08.01.2019, ОСОБА_5 працює в останнього на умовах трудового договору з 03.05.2017, має перерву для відпочинку і харчування тривалістю 1 год. 30 хв. та має право використовувати наявну в офісі оргтехніку в особистих цілях.
Аналогічні відомості щодо працевлаштування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надані в довідках №8/01-16 від 08.01.2019 та №3/01-16 від 08.01.2019 приватними нотаріусами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Вказані приватні нотаріуси здійснюють свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , яка співпадає з адресою будівлі де здійснює підприємницьку діяльність позивач.
В свою чергу, як встановлено судом, між позивачем та приватними нотаріусами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договори, предметом яких є забезпечення громадян, що звертаються до нотаріуса за вчиненням нотаріальних дій, комбінованими офісними адміністративними послугами.
Нотаріуси повідомили, що згідно специфіки надання послуг за договорами ФОП ОСОБА_2 . та особи, які надають послуги на підставі цивільно-правових договорів, мають доступ до відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, тому на зазначених осіб покладено обов'язок, щодо нерозголошення відомостей отриманих під час виконання умов договору, які становлять нотаріальну таємницю.
Аналогічні пояснення щодо працевлаштування в нотаріусів та виконання робіт за цивільно-правовими договорами надали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підписи на поясненнях яких засвідчені нотаріально.
При цьому, вказані особи акцентували увагу, що режим їх роботи по трудових договорах у нотаріусів з понеділка по середу з 9 до 17 год., четвер, п'ятниця з 9 до 13 год., субота з 9 до 12 год. Натомість облік робочого часу щодо цивільно-правових відносин з ФОП ОСОБА_2 не ведеться.
Наведені обставини в їх сукупності дають суду підстави для висновку про безпідставність тверджень викладених в акті перевірки щодо неоформлення позивачем трудових відносин з працівниками, оскільки працівники виконували роботи за цивільно-правовими договорами у вільний від основного робочого місця час за відсутності конкретно визначених часових проміжків щодо виконання робіт.
Отже, укладені між позивачем та фізичними особами договори мають ознаки договорів цивільно-правового характеру. Відповідно, їх укладення та допуск до виконання робіт не потребує повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Твердження представника відповідача про працевлаштування названих працівників у період часу до проведення перевірки не заслуговують на увагу, оскільки позивач надав докази наявності з ними цивільно-правових відносин на момент проведення перевірки.
Посилання щодо відсутності належного підтвердження трудових відносин працівників з нотаріусами спростовуються наявними матеріалами справи, а також обов'язком суб'єкта владних повноважень надати докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Судом також відхиляються твердження представника відповідача щодо обов'язку позивача оформити працівників за трудовим договором незалежно від їх влаштування за основним місцем роботи.
У цьому контексті суд звертає увагу, що представник відповідача не зазначив норми закону, яка встановлює такий обов'язок, напротивагу чому діє ч. 1 ст. 19 Конституції України, згідно якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Також суд приймає до уваги, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/2837/18 від 15.01.2019 закрито провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП, яка встановлює відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Постанова суду набрала законної сили 26.01.2019.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи, що висновки відсутності факту вчинення ОСОБА_2 порушення, викладені в постанові Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/2837/18 та встановленні у даній справі співпадають, суд вважає за можливе врахувати їх як преюдиційні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК- 1158/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-021 від 10.01.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Черкаській області (18001 м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3350 (три тисячі триста п'ятдесят) грн. 70 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22 липня 2019 року.
Суддя В.В. Гаращенко