Справа № 560/1713/19
іменем України
26 липня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ш" №0017215206 від 20.05.2019 про накладення штрафу в розмірі 20%, що становить 47130,00 грн за порушення строку сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 грошового зобов'язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 235650,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Суд, ухвалою від 07.06.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 19.06.2019 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління ДФС у Хмельницькій області в письмовому провадженні, та відзив на позовну заяву, в якому вказав, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку третьої групи за третій квартал 2018 року було 19.11.2018 року. Дана сума 235650,00 грн ФОП ОСОБА_1 була сплачена до бюджету 19.11.2018 року, однак на розрахунковий рахунок 31410699022009 Білогірської селищної ради, а потрібно було на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 Мокроволянської сільської ради.
Зазначив, що згідно поданої позивачем заяви реєстраційний №7233 від 27.11.2018 року вказані кошти частинами з 21.12.2018 року по 31.12.2018 року були перенесені/зараховані на розрахунковий рахунок Мокроволянської сільської ради. Таким чином, фактична сплата податкового зобов'язання по єдиному податку відбулась з порушенням термінів передбачених п. 57.1 ст. 57 та п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України на 41 день.
Вважає, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 19 листопада 2018 року ФОП ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення №3 до УК у Білогірському районі смт. Білогір'я 18050400, код 37625173 на рахунок одержувача № НОМЕР_2 сплачено 235650,00 грн за призначенням платежу: "101;2828115318; Єдиний податок за 3 квартал 2018 року, ОСОБА_1 ".
Проте, при перерахуванні грошових коштів позивачем було невірно вказано рахунок одержувача № НОМЕР_2 замість № НОМЕР_1 , у зв'язку з чим позивач заявою від 27.11.2018 року повідомив відповідача про допущену помилку з проханням здійснити перерахування грошових коштів у сумі 235650,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб за 3 квартал 2018 року на належний рахунок №31417699022024 (код платежу 18050400, Мокроволянська сільська рада). Заяву позивача отримано контролюючим органом 27.11.2018 року вх.№7233, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Разом із тим, 22 квітня 2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Ізяславського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області Палічуком Олександром Володимировичем проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку третьої групи (фізичні особи) за 3 квартал 2018 року.
За результатами проведеної перевірки складений акт про результати камеральної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №254/22-01-52-06/ НОМЕР_3 від 22.04.2019.
В акті перевірки №254/22-01-52-06/ НОМЕР_3 від 22.04.2019 відображені порушення ФОП ОСОБА_1 п.57.1 ст.57 та п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з єдиного податку за 3 квартал 2018 року.
На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року №0017215206 форми "Ш", яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 47130,00 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року №0017215206 протиправним та необґрунтованим, відтак звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Окрім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №812/195/18.
Таким чином, за встановлених судом обставин справи щодо сплати платником податку - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку за 3 квартал 2018 року у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації (рахунку одержувача) у платіжному дорученні, позивач не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення є протиправним.
З урахуванням зазначеного, зібрані у справі докази повністю спростовують доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019 року №0017215206, а тому адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн. Відтак, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно присудити 768,40 грн судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ш" від 20.05.2019 року №0017215206.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя П.М. Майстер