Рішення від 26.07.2019 по справі 480/1959/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 р. Справа №480/1959/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання незаконним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якій просить:

- визнати незаконним (нечинним) та скасувати наказ № 613 від 29.03.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 та повідомлення від 29 березня 2019 року № 108 Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.03.2003 р. позивач зареєструвалась як фізична особа-підприємець і до 2016 р. здійснювала підприємницьку діяльність, перебуваючи на різних системах оподаткування. Протягом останніх двох років ОСОБА_1 переважну частину часу мешкає за межами України, а тому 08.01.2018р., перебуваючи в Україні, видала нотаріально завірену довіреність на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою внесення запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) запису про припинення господарської діяльності. 20.03.2018 р. представником за довіреністю ОСОБА_3 було внесено запис до ЄДР №263200600016055, стан суб'єкта: припинено.

Отже, у статусі фізичної особи - підприємця позивач перебувала з 28.03.2003 р. по 20.03.2018 р., а з 21.03.2018 р. має лише статус фізичної особи - громадянина.

02.04.2019 р. за адресою реєстрації найшло повідомлення № 108 від 29.03.2019 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 613 від 29.03.2019 р.

04.04.2019 р. представником позивача ОСОБА_3 була подана письмова заява через канцелярію відповідача про те, що платник податків ОСОБА_5 перебуває за межами України, зв'язок з нею відсутній, місце знаходження її документів підприємницької діяльності представнику невідоме, а тому просив зупинити проведення перевірки до приїзду ОСОБА_1 в Україну.

28.05.2019 р. на адресу позивача надійшов акт документальної перевірки від 27.05.2019 р. №582/18-28-13-03/3061504325/127, у якому зазначено, що перевірка проводилась на підставі п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки ОСОБА_1 не надала відповіді на запит від 01.02.2019 р. № 900/ФОП/18-28-13-13 про надання документів та письмових пояснень, про існування якого раніше ні ОСОБА_1 , ні її представникам в Україні нічого не було відомо. При цьому, в акті відображено перевіряємий період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р.

Позивач вважає незаконним наказ на проведення перевірку та направлення, а також незаконним дії головного державного ревізора - інспектора Д.В. Косяк, оскільки вони суперечать п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.7 п. 78.7 ст. 78 ПК України, а саме з 01.01.2016 р. по 20.03.2018 р. відповідач мав право перевіряти позивача лише як ФОП ОСОБА_1 , а з 21.03.2018 р. по 31.12.2018 р. перевіряти позивача як фізичну особу - громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, у наказі та повідомленні не зазначено особу (осіб), уповноважених проводити перевірку, що, на думку позивача, є додатковою підставою їх незаконності.

Позивач вважає, що об'єднання в одну перевірку двох різних періодів життя позивача ОСОБА_1 , і як ФОП, і як фізичної особи - громадянина, дало можливість відповідачу виправдати втручання у особисті немайнові права людини і громадянина.

Тому просить визнати незаконним (нечинним) та скасувати наказ № 613 від 29.03.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 та повідомлення від 29 березня 2019 року № 108 Головного управління Державної фіскальної служби України у служби України у Сумській області.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до ГУ ДФС у Сумській області надійшла інформація про систематичне отримання протягом 2014 - 2018 рр. ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) доходів від продажу об'єктів житлової нерухомості.

Платнику податків ОСОБА_1 було направлено запит з повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.02.2019 № 900/ФОП/18-28-13-03 про надання пояснень та документів, який було отримано 06.02.2019. Відповідь від платника податків не надійшла, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Доперевірочним аналізом з'ясовано, що ОСОБА_1 , в періоді що перевіряється, була зареєстрована як фізична особа - підприємець та припинила діяльність 20.03.2018, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 зняття з обліку платників податків в органах фіскальної служби здійснюється після проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, предметом перевірки платника податків ОСОБА_1 були питання отримання доходу від продажу об'єктів житлової нерухомості та від заняття підприємницькою діяльністю.

29.03.2019, враховуючи вимоги п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Сумській області складено наказ на проведення перевірки та в цей же день позивачу направлено повідомлення № 108 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Фізичній особі ОСОБА_1 було направлено повторний запит про надання документів від 01.04.2019 № 2495/ФОП/18-28-13-03, який отримано 02.04.2019. Будь-яких документів до перевірки надано не було.

Натомість, представником ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 було надано листа, в якому він повідомляв про відсутність ОСОБА_1 на території України. Документально підтвердити даний факт та надати документи на перевірку ОСОБА_3 відмовився, пославшись на їх відсутність.

З метою підтвердження факту відсутності позивача на території України відповідачем було надано службову записку від 11.04.2019 № 681 до відділу з надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління у м. Сумах з проханням повідомити чи надавалась ОСОБА_1 довідка про підтвердження статусу податкового резидента, на яку було отримано відповідь, що довідка- підтвердження статусу податкового резидента України ОСОБА_1 не видавалась.

Також, 07.05.2019 направлено запит до Державної прикордонної служби України за вих.№ 10752/10/18-28-13-03-15 з проханням повідомити чи перетинала кордон ОСОБА_1 , проте, 29.05.2019 надійшла відповідь про неможливість надати відповідну інформацію.

Наказ від 29.03.2019 № 613 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 " відповідає вимогам чинного законодавства та вже вичерпав свою дію і вже не створює для платника жодних прав та обов'язків у зв'язку із завершенням самої перевірки.

Тому, враховуючи вищезазначене, вважає позов необґрунтованим, просить відмовити у його задоволенні (а.с. 31-34).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20.03.2018 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с. 10).

01.02.2019 ГУ ДФС у Сумській області було направлено ОСОБА_1 запит про надання документів № 900/ФОП/18-28-13-03 про надання пояснень та документів, який було отримано 06.02.2019 (а.с. 35).

01.04.2019 відповідачем було направлено повторний запит ОСОБА_1 про надання документів від № 2495/ФОП/18-28-13-03, який отримано 02.04.2019 (а.с. 36).

Представником ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 було надано листа, в якому він повідомляв про відсутність ОСОБА_1 на території України. (а.с.13).

29.03.2019 ГУ ДФС України у Сумській області складено наказ № 613 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 " (а.с. 11).

29.03.2019 року на підставі наведеного наказу ГУ ДФС України у Сумській області оформлено повідомлення №108 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 12).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Зі змісту оскаржуваного наказу судом встановлено, що підставами для його прийняття зазначено та п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1, п.п.78.1.7. п.78.1 ст.78, п79.1,п.79.2 ст.79 ПК України.

Згідно п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, п. 78.1 ст. 78 ПК України закріплено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7. п. 78.1 ст. 78 ПК України).

П.78.4, 78.5 ст. 78 ПКУ закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки..

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, зі змісту оскаржуваного наказу від 29.03.2019 року №613 та повідомлення від 29.03.2019 року №108 судом встановлено, що зазначені документи звернені до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , у той час, коли 20.03.2018 року державним реєстратором внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а. с. 10).

Також зі змісту акту перевірки судом встановлено, що перевірка проведена згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України (що закріплює право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок), та п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України (яка закріплює такі підстави для проведення документальної позапланової перевірки: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Таким чином, судом встановлено, що наказ від 29.03.2019 року №613 відносно позивача прийнято не після початку процедури припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а після внесення державним реєстратором запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що оскаржуваний наказ прийнято ним на підставі отримання інформації про отримання доходу від систематичного продажу об'єктів житлової нерухомості за період з 2014 року по 2018 рік, оскільки в самому оскаржуваному наказі та акті перевірки міститься посилання на п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України (щодо початку процедури припинення підприємницької діяльності).

Наведена позиція суду також узгоджується із практикою Харківського апеляційного адміністративного суду, зокрема постановою від "18" травня 2015 р. по справі №820/19963/14.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування повідомлення від 29 березня 2019 року № 108 Головного управління Державної фіскальної служби України у служби України у Сумській області, суд виходить з наступного.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, суд наголошує, що оскаржуване позивачем повідомлення №108 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування оскаржуваного повідомлення не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу та повідомлення - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області № 613 від 29.03.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук

Попередній документ
83265824
Наступний документ
83265826
Інформація про рішення:
№ рішення: 83265825
№ справи: 480/1959/19
Дата рішення: 26.07.2019
Дата публікації: 29.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю