ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.07.2019Справа №910/5714/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №910/5714/19
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»
(01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598)
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна»
(04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312)
про стягнення 12 040,00 грн,-
Без виклику учасників справи.
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» 2 травня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 12 040,00 грн.
За результатом проведення автоматичного розподілу справ між суддями від 06.05.2019, позовну заяву передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 12 040,00 грн залишено без руху, встановлено Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали.
21.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 відкрито провадження у справі №910/5714/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, поштова адреса: 02002, Київ-2, а/с 272) наступну інформацію по полісу №АК/3059491: якою страховою компанією виданий даний поліс; строк його дії; розміри лімітів відповідальності, розмір франшизи; який автомобіль застраховано; по відношенню до якої особи його укладено, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив.
07.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» надійшли оригінали документів, копії яких додані позивачем до позовної заяви.
13.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на виконання Ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме надана інформація щодо полісу №АК/3059491.
26.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» надійшло клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи по справі №910/5714/19.
Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч.3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки Ухвала про відкриття провадження у справі судом була прийнята 27.05.2019, з урахуванням вимог вищезазначених норм, сторони мали право подавати усі заяви, клопотання, заперечення у строк до 27.06.2019 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Як вбачається з відмітки відділу діловодства Господарського суду міста Києва, клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи по справі №910/5714/19 подане через канцелярію суду - 26.07.2019, тобто поза межами строку встановленого п.2 ч.2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, разом з тим, відповідач клопотання про відновлення пропущеного строку не подав, причини подання вказаної заяви після встановленого судом строку не зазначив.
З огляду на те, що клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи по справі №910/5714/19 подане після закінчення процесуальних строків, суд вирішив клопотання Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна" про проведення судової автотоварознавчої експертизи по справі №910/5714/19 залишити без розгляду.
Разом з тим, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
15.01.2018 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Corolla» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Печерського районного суду м.Києва у справі №757/3681/18-п від 05.03.2018 ОСОБА_1 визнано винною особою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «Toyota Corolla» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Пошкоджений автомобіль застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-GR/01-100-01737 від 25.05.2017.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля відновлюваного ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно звіту №16-D/47/0, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 35 908,74 грн.
При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі N 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі N 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі N 910/3023/13.
Відповідно до страхового акта №СТ/18/0313 від 10.05.2018 сума страхового відшкодування становить 30 040,00 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-GR/01-100-01737 від 25.05.2017, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акта №СТ/18/0313 від 10.05.2018 здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 30 040,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ID-105844 від 10.05.2018.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Виходячи з приписів ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 Цивільного кодексу України).
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17.
Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, станом на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована Приватним акціонерним товариством Cтрахова компанія «ПЗУ Україна», що підтверджується Полісом серії АК/3059491.
Виходячи з Договору обов'язкового страхування, забезпеченим транспортним засобом є - «Mitsubishi Lancer» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , тобто той самий автомобіль, яким керувала винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди особа, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 100.000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно ст.12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Оскільки, умовами полісу №АК/3059491 розмір франшизи не встановлено (0,00 грн), позивач правомірно визначив суму страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, яка становить 30 040,00 грн.
Як встановлено судом, в матеріалах справи наявна заява про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) вих.№03/1522 від 31.05.2019, в якій позивач просить відповідача перерахувати на його рахунок відшкодування в сумі 30 040,00 грн.
23.08.2018 за заявою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплатило заявлену позивачем суму страхового відшкодування частково у розмірі 18 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №20012 від 23.08.2018.
Разом з тим, доказів на підтвердження відшкодування відповідачем шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 12 040,00 грн суду не надано.
Враховуючи те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Toyota Corolla» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди зазначеного автомобіля в повному обсязі, в тому числі не подав відзив на позовну заяву, - вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 12 040,00 грн підлягає задоволенню.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки, відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) суму страхового відшкодування в розмірі 12 040 (дванадцять тисяч сорок) грн 00 коп.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.Є.Блажівська