ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.05.2019Справа № 910/11911/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»
про відшкодування 69652,33 грн.,
Представники:
від позивача Лисенко С.В. (за дов.)
від відповідача Микитюк Д.О. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про відшкодування 91470,38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Як на підставу для розрахунку суми страхового відшкодування позивач послався на звіт № 007/18 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу АUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 , складений фізичною особою-підприємцем Ковтуном В.І .
Суд своєю ухвалою від 17.09.2018 відкрив провадження у справі № 910/11911/18.
Відповідач у поданому суду відзиві не погодився з наданим позивачем висновком, зазначивши, що цей висновок складено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. За розрахунком відповідача розмір страхового відшкодування становить 56622,70 грн.
Позивач зменшив розмір позовних вимог до 69652,33 грн.
У свою чергу відповідач не погодився з наданим позивачем додатковим розрахунком.
13.12.2018 суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи, що є суперечності щодо розміру завданої шкоди, суд своєю ухвалою від 14.01.2019 призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення судової автотоварознавчої експертизи суд поставив питання: - яку грошову суму становить оцінена матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля АUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.01.2018 в місті Києві за участю вказаного автомобіля та автомобіля ВМW, державний номер НОМЕР_2 ?
Матеріали справи повернулись до суду з висновком експерта № 4606/19-54 від 10.04.2019 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.
12.04.2019 суд поновив провадження у справі.
У судове засідання 23.04.2018 учасники справи не прибули, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 20.05.2019 представник відповідача подав клопотання про виклик судового експерта для надання роз'яснень щодо висновку експерта, оскільки у відповідача виникають певні сумніви щодо повноти дослідження та правильності висновків експерта.
Вирішуючи це клопотання суд виходив з того, що висновок експерта є одним із доказів, на підставі якого встановлюються наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, збирання яких, за загальним правилом, є завданням підготовчого провадження (ст. 177 ГПК України). Водночас, метою виклику експерта, згідно з ч. 5 ст. 98 ГПК України, є надання усних пояснень щодо його висновку.
Законом передбачений інший механізм усунення сумнівів у правильності висновку експерта (ст. 107 ГПК України - повторна експертиза), і цей механізм не пов'язаний з викликом експерта у судове засідання. Тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача, про що 20.05.2019 постановив протокольну ухвалу.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
21.07.2017 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування транспорту (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля АUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 .
05.01.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля АUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля ВМW, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.01.2018 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_3 .
Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля ВМW, номерний знак НОМЕР_2 , застраховані приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» за полісом АК/2612190 (далі Договір-2). Умовами Договору-2 передбачено ліміт за шкоду майну у розмірі 100000,00 грн., франшизу - 0 грн.
20.01.2018 позивач перерахував страхувальнику 91470,38 грн.
Посилаючись на звіт № 007/18 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу АUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 , складений фізичною особою-підприємцем Ковтуном В.І. , позивач заявив до стягнення з відповідача 69652,33 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (в зв'язку з наявністю деталей, які мають сліди відновлювального ремонту).
Згідно зі ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12.07.2001, № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до даного Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
В силу ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, у тому числі, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з висновком експерта № 4606/19-54 від 10.04.2019 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля АUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-траснспортної пригоди, що сталась 05.01.2018 в місті Києві за участю вказаного автомобіля та автомобіля ВМW, державний номер НОМЕР_2 , склав 66870,33 грн.
Цей висновок склав судовий експерт Єрмоленко О.О .
Отже, суд вважає доведеним, що оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 66870,33 грн.
З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню 66870,33 грн. Суд відмовляє у стягненні 2782,00 грн. (69652,33-66870,33).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові, витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач поніс витрати на проведення експертизи у розмірі 4290,00 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес».
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (вул. Велика Васильківська, 72, м. Київ, 03150, код 32638319) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» (вул. Вишгородьска, 45-а/6, оф. 8, м. Київ, 04114, код 34350924) 66870,33 грн. шкоди, 1691,52 грн. судового збору, 4118,40 грн. витрат на проведення експертизи.
В іншій частини позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.07.2019.
Суддя С. А. Ковтун