Єдиний унікальний номер справи 359/3702/18
Провадження №22-ц/824/6207/2019
19 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на рішення Бориспільського міскрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором підряду,
В травні 2018 року ПАТ «Київоблгаз» звернулося до суду із позовом про стягнення боргу за договором підряду. Зазначав, що 20 травня 2015 року він уклав з ОСОБА_1 договір на виконання робіт з будівництва внутрішньої мережі газопостачання, за яким зобов'язався здійснити відповідачу будівництво внутрішньої мережі газопостачання, а останній - сплатити грошові кошти в розмірі 6497,32 грн. на поточний рахунок позивача. Позивач свої обов'язки виконав, однак в ПАТ «Банк Національний кредит», через який відповідач здійснював оплату вартості послуг, була запроваджена тимчасова адміністрація, у зв'язку з чим грошові кошти не надійшли на поточний рахунок позивача. За таких умов позивач вважає зобов'язання відповідача такими, що не були виконані відповідно до умов договору, відтак просив суд стягнути вказану суму з відповідача.
Рішенням Бориспільського міскрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року в задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, вважає, що його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що квитанція від 27.05.2015 року про сплату на рахунок позивача коштів за умови їх відсутності на рахунку позивача не є доказом виконання зобов'язання за договором. Вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 27 травня 2015 року ОСОБА_1 сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 6497,32 грн. про що наявна квитанція. Ця обставина свідчить про те, що відповідач добросовісно у встановленому законом порядку виконав грошове зобов'язання, передбачене договором, а ПАТ «Київоблгаз» не перевірив надходження грошових коштів на його поточний рахунок розпочав виконання робіт. Про ненадходження грошових коштів на поточний рахунок позивачу стало відомо лише в липні 2016 року, тобто більше ніж через рік після виконання договору. Негативні наслідки недбалості суд поклав саме на ПАТ «Київоблгаз».
З наведеною позицією суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується в повній мірі.
У відповідності до п.24.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією. За таких умов після передачі коштів до банківської установи платник втрачає можливість будь-якого впливу на вказану фінансово операцію, відтак його дії (обов'язки) з цього часу вважаються завершеними (виконаними). З урахуванням цього суд й прийшов до висновку про те, що з моменту передачі коштів до банківської установи відповідач вважається таким, що здійснив усі дії, які він мав вчинити відповідно до прийнятого на себе зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що квитанція про сплату на рахунок позивача коштів в даному випадку не є доказом виконання зобов'язання за договором, оскільки позивач цих коштів так і не отримав, фактично є повторенням позиції, висловленої ПАТ «Київоблгаз» в своєму позові, яка вже була належним чином оцінена судом, без наявності нових обставин чи доводів, які б спростовували таку оцінку суду. Зазначеним посиланням позивачів, як і іншим їх твердженням з цього приводу, була дана належна правова оцінка судом першої інстанції, яку колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги в основному дублюють доводи позовної заяви та не доводять невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
При вирішенні даної справи колегія суддів також зважає й на наступні обставини:
20.05.2015 року сторони по справі уклали договір на виконання робіт з будівництва внутрішньої мережі газопостачання, за яким ПАТ «Київоблгаз» здійснив будівництво внутрішньої мережі газопостачання по пров. Горького 5 у місті Борисполі .
Положеннями п. 2.1 зазначеного договору зазначено, що підрядник розпочинає роботи тільки після отримання від замовника передплати, яка становить 100 % загальної вартості сього об'єму робіт.
На виконання взятого на себе при укладенні договору обов'язку відповідач 27.05.2015 року сплатив на поточний рахунок ПАТ «Київоблгаз» обумовлену договором суму кошів у розмірі 6 497,32 грн., на підтвердження чого надав відповідну квитанцію від 27.05.2015 року. При цьому позивач прийняв факт оплати відповідачем вартості його послуг та виконав передбачений договором обсяг робіт. За таких умов наступні посилання позивача на нездійснення замовником оплати робіт не можуть вважатися належними, оскільки здійснення такої оплати було прийнято виконавцем ще до початку виконання робіт.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, в результаті чого дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міскрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Д.О. Таргоній
К.П. Приходько