іменем України
24 липня 2019 року
м. Харків
справа № 641/4766/17
провадження № 22-ц/818/2755/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
ім'я (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2019 року в складі судді Григор'єва Б.П.,
В липні 2017 року ОСОБА_6 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_7 та просила поділити домоволодіння в натурі, виділивши належну їй 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2018 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як правонаступників ОСОБА_7
16 листопада 2018 року ОСОБА_6 подала клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи.
Клопотання мотивовано тим, що для визначення можливих варіантів поділу житлового будинку АДРЕСА_1 та визначення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою необхідні спеціальні знання в галузі будівництва та землеустрою. Отже є об'єктивна необхідність для проведення судової будівельно - технічної експертизи.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2019 року клопотання задоволено частково. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвала мотивована тим, що предметом спору є виділ 1/2 частки житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання в галузі будівництва та землеустрою.
25 березня 2019 року ОСОБА_5 - представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 є самочинно побудовані будівлі, які були помилково зареєстровані державним реєстратором. При цьому його представник надав суду актуальний технічний паспорт із зазначенням об'єктів самочинного будівництва, який безпідставно не було долучено до матеріалів справи. Вважав, що питання, запропоновані позивачем неправильно сформульовані. Так, в питанні щодо можливості виділу будівель в натурі позивачем не зазначалося, що такі варіанти мають відповідати вимогам нормативно - правових актів, в тому числі у галузі будівництва.
Т ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт перший частини першої статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частини перша, друга статті 367 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Оскільки предметом позову є виділ 1/2 частки житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення по справі судової будівельно - технічної експертизи. Без проведення такої експертизи неможливо повно і всебічно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотримання норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що в питанні щодо можливості виділу будівель в натурі позивачем не зазначено, що такі варіанти мають відповідати вимогам нормативно - правових актів, в тому числі у галузі будівництва, не є порушення норм процесуального права та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
При проведенні експертизи та складенні експертного висновку експерти керуються Законом України "Про судову експертизу", застосовують відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), науково-технічну, довідкову літературу тощо.
Крім того, відповідно до статтей 384 КК України експерт несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 103, 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді Р.М. Піддубний
О.Ю. Тичкова