Ухвала
23 липня 2019 року
м. Харків
справа №635/4109/18
провадження № 22-ц/818/3043/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Піддубного Р.М. (суддя - доповідач),
суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Кравченко О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство оборони України,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 та представника Міністерства оборони України Вельми Ігоря Олександровича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди,
встановив:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 01 листопада 2016 року о 09:30 на пр. Московському у м. Харкові, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Міністерству оборони України, допустив порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням.
Посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Mercedes Benz» застрахована не була, МТСБУ виплатило страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн., а загальна вартість матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належного йому транспортного засобу становить 435 686 грн. 50 коп, крім того, ним витрачено 1300 грн. на лікування, ОСОБА_1 просив стягнути з Міністерства оборони України 335 686 грн. 50 коп, на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належного йому автомобіля, 1300 грн. пов'язаних з лікуванням, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1585 грн. витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування скарги зазначив, що згідно з даними ЄДРПОУ юридичної особи з назвою військова частина польова пошта НОМЕР_3 не існує , а тому суд дійшов помилкового висновку про те, що Міністерство оборони України є неналежним відповідачем у справі.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представник Міністерства оборони України Вельма І.О. заявили клопотання про витребування з Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) доказів.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно подати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Оскільки представниками сторін у справі аналогічні за змістом клопотання заявлялись в суді першої інстанції, але відповідну інформацію отримано не було, клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне роз'яснити уповноваженим особам, які мають надати витребувану судом інформацію, положення ч.ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України, відповідно до яких будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 367 ЦПК України, -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , та представника Міністерства оборони України Вельми Ігоря Олександровича задовольнити.
Витребувати з Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) наступну інформацію:
- Чи перебував на службі в Військовій частині - польова пошта НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовий квиток серія НОМЕР_5 від 28.10.2010 р.) та чи був військовослужбовцем?
- Чи входило до обов'язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовий квиток серія НОМЕР_5 від 28.10.2010 р.) керування службовим транспортним засобом? Якщо так, то чи яким службовим транспортним засобом він мав право керувати на момент дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2016 року?
- Чи перебував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовий квиток серія НОМЕР_5 від 28.10.2010 р.) на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2016 року при виконанні своїх службових (військових) зобов'язань та обов'язків?
-Чи перебував станом на 01.11.2016 року автомобіль «Mercedes Benz Sprinter 313» військовий номерний знак НОМЕР_1 в оперативному керуванні та володінні військової частини НОМЕР_4 чи військової частини-польова пошта НОМЕР_3 ?
-Чи є військова частина-польова пошта НОМЕР_3 окремою юридичною особою чи структурним підрозділом військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України?
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25 липня 2019 року.
Головуючий Р.М. Піддубний
Судді А.В. Котелевець
О.Ю. Тичкова