Житомирський апеляційний суд
Справа №273/251/19 Головуючий у 1-й інст. Новицький Є. А.
Категорія 50 Доповідач Миніч Т. І.
24 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Миніч Т.І.,
суддів: Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.
секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Новицького Є.А. у смт. Баранівка
у цивільній справі №273/251/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
встановив:
07 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 .. Просила збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів згідно рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року у справі №273/604/16 на її користь на утримання неповнолітніх дітей шляхом зміни способу їх стягнення, а саме: стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до 29.03.2021 року - повноліття ОСОБА_3 ; у розмірі ј від усіх видів доходу, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.03.2021 року та до 09.03.2027 року - до повноліття ОСОБА_4 ; також просила виконавчий лист №273/604/16, виданий на підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року, відкликати та визнати таким, що не підлягає подальшому виконанню.
В обгрунтування заявлених вимог зазначала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 із 10.05.2003 року по 07.07.2016 року, від якого мають двох дітей, що проживають із нею та перебувають на її утриманні. Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року на її користь на утримання синів стягуються аліменти у твердій грошовій сумі по 500 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи із 18.05.2016 року і до повноліття дітей. Проте, визначений судовим рішенням розмір аліментів є недостатнім для нормального розвитку дітей в нинішніх реаліях. Крім того, був збільшений мінімальний розмір аліментів, змінився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а тому призначений рішенням суду розмір аліментів є меншим, ніж встановлений законом та не є достатнім для утримання дитини. Окрім того вказала, що відповідач у більшому розмірі аліменти платити відмовляється, проте має таку можливість, оскільки періодично працює за кордоном, сам матеріально забезпечений, перебуває у працездатному віці та має відмінний стан здоров'я. Виходячи із наведеного, просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 Просив стягувати із неї на його користь аліменти на утримання старшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини усіх видів її доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 20.02.2019 року і до повноліття дитини, звільнивши його від сплати аліментів на цього сина в розмірі 500 грн., визначених рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року по справі № 273/604/16.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року шлюб між ним та позивачкою розірвано, двох спільних дітей залишено проживати із матір'ю та вирішено питання про стягнення аліментів на утримання дітей. Старший син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг 15-річного віку та вирішив проживати із ним і його матір'ю (бабусею) в АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_2 відмовляється в добровільному порядку врегулювати питання сплати аліментів, тому звернувся до суду із названим позовом та просив задовольнити його.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення задоволено. Змінено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей, згідно з рішенням Баранівського районного суду від 27.06.2016 по справі №273/604/16-ц. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до 29.03.2021 - повноліття сина ОСОБА_3 , затим у розмірі ј частини від усіх видів доходу, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 30.03.2021 та до 09.03.2027 - повноліття сина ОСОБА_4 . Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат та відкликано виконавчий лист №273/604/16-ц від 27.06.2016 року.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову про стягнення аліментів на сина ОСОБА_7 та ухвалити в цій частині нове судове рішення - про задоволення його вимог. А позовні вимоги ОСОБА_2 до нього про стягнення аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_7 просить залишити без задоволення. Доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів його зустрічної позовної заяви. Окрім того зазначає, що на даний час син ОСОБА_5 зареєстрований у його будинку та надав письмову заяву до суду апеляційної інстанції про те, що до досягнення повноліття бажає проживати із ним.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що у період із 10.05.2003 року по 07.07.2016 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , від якого мають двох синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із матір'ю (а.с. 11).
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі по 500 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи із 18.05.2016 року і до повноліття дітей (а.с. 11-12).
Малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на теперішній час проживає та зареєстрований разом із матір'ю за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується вказаним вище рішенням суду. А неповнолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 06.02.2019 року зареєстрований та проживає за адресою батька за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 11-12, 89)
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 зазначала, що стягнутий рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2016 року розмір аліментів є меншим, ніж встановлений законом, у зв'язку із внесенням змін до ч. 2 ст. 182 СК України у 2017 році. Окрім того вказувала, що діти проживають разом із нею, а відповідач має неофіційний дохід та спроможний надавати допомогу у більшому розмірі.
Звертаючись до суду із зустрічними позовними вимогами, ОСОБА_1 зазначив, що старший син ОСОБА_5 проживає разом із ним, а тому він не повинен платити аліменти, стягнуті рішенням суду. Вважає, що колишня дружина зобов'язана надавати також допомогу на утримання їх спільного старшого сина.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, суд першої інстанції виходив із того, що факт проживання старшого сина сторін із батьком не підтвердився. Тому підлягають до задоволення вимоги за первісним позовом, а зустрічний позов ОСОБА_1 є безпідставним.
Проте, погодитися з висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з'ясування всіх обставин справи.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р., яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до п. 4 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
17.05.2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», відповідно до якого ч.2 ст. 182 СК України викладено в наступній редакції: «мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Згідно з ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення ст.192 СК України не містять вичерпного переліку обставин та підстав, що можуть бути підставою для зміни розміру аліментів, оскільки ч.1 вказаної норми передбачає можливість наявності інших обставин, що можуть слугувати підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що з часу ухвалення рішення матеріальний стан позивачки погіршився. Крім того, загально відомими є обставини щодо значного росту цін на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги. Разом із тим, потреби дітей із віком змінилися та збільшилися в силу їх росту та розвитку, змінився розмір прожиткового мінімуму для дітей. Окрім того, було внесено зміни в ч.2 ст.182 СК України в частині мінімального розміру аліментів.
За таких обставин розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання дітей в твердій грошовій сумі - по 500 грн. щомісячно є недостатнім для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини та підлягає збільшенню.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зміну розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України на утримання сина ОСОБА_11 .
Разом з тим, суд передчасно відмовив у задоволенні зустрічного позову.
Так, відповідно до ч.3 ст.160 СК якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У зв'язку з цим суд першої інстанції не перевірив доводів ОСОБА_1 в тій частині, що старший син проживає з ним.
Разом з тим, під час допиту його в апеляційному суді з участю представника органу опіки та піклування Бойко Сергій повідомив, що проживає з батьком і в подальшому до досягнення повноліття також бажає проживати з ним.
Крім того, до суду подані докази про реєстрацію неповнолітньої дитини за місцем проживання батька.
За таких обставин та із врахуванням зазначених вище положень закону щодо врахування обставин, які підлягають з'ясуванню при визначенні розміру аліментів, на кожного із сторін слід покласти обов'язок щодо утримання дитини, яка проживає окремо, на матір.
Зважаючи на межі заявлених вимог, вік дітей, перебування у кожного із сторін на утриманні двох дітей, суд вважає можливим визначити розмір стягуваних із кожного із батьків на користь іншого по 1/6 частині розміру доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України однією із підстав скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. 268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року скасувати, ухваливши нове.
Позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Баранівського районного суду від 27.06.2016 у справі №273/604/16-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 15 квітня 2019 року і до повноліття дитини.
Відкликати виконавчий лист №273/604/16-ц від 27.06.2016 року як такий, що не підлягає виконанню з 15 квітня 2019 року.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 20 лютого 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.