Житомирський апеляційний суд
Справа №287/44/18-ц Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.
Категорія 50 Доповідач Галацевич О. М.
24 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №287/44/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Олевського районного суду Житомирської області, ухвалене 29 березня 2019 року суддею Стратовичем О.В. у м. Олевську, повний текст рішення складено 04 квітня 2019 року
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву, у якій, посилаючись на стягнення з нього аліментів у розмірі 7/12 частки його заробітку, що ставить його у скрутне матеріальне становище, необхідність утримувати та лікувати своїх батьків, які є людьми похилого віку, просив зменшити розмір стягуваних з нього на користь ОСОБА_2 за рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 12 березня 2013 року аліментів на утримання їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, та на користь ОСОБА_3 за рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року аліментів на утримання їх дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки до 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 29 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Олевського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки до 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист у справі №287/195/17-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відкликано. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позову.
На його думку, суд першої інстанції не врахував матеріального становища ОСОБА_2 , яка працює, отримує дохід та проживає з новим чоловіком, який утримує її. Суд також дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2 отримує аліменти менше встановленого прожиткового мінімуму. Вирішуючи спір, суд також не врахував положення ч. 5 ст. 183 СК України та ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області від 12.03.2013 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно рішення Олевського районного суду Житомирської області від 18.10.2017 року з ОСОБА_1 також стягуються аліменти на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як підставу для зменшення аліментів позивач зазначав погіршення свого майнового становища, перебування на його утриманні батьків похилого віку, необхідність їх лікування.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження цих обставин позивач суду не надав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3 , з 1/3 до 1/4 частини заробітку (доходу) позивача, але не менше встановленого законом розміру, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надав доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я когось із членів сім'ї, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї. Проте, суд врахував, що ОСОБА_2 отримує аліменти на утримання дитини менше встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та перебуває у нерівних умовах з другою відповідачкою ОСОБА_3 .
Водночас, правильно встановивши, що позивач не довів суду наявність підстав, передбачених ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції не врахував, що питання рівності прав дітей мало визначатися під час вирішення спору про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 шляхом залучення до участі у справі іншого одержувача аліментів ОСОБА_2 або оспорення нею ухваленого рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 , тощо.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення розміру аліментів, стягнутих рішенням суду на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5 .
Розмір аліментів, які стягуються з позивача за рішеннями судів (58 % його доходу), не суперечить вимогам діючого законодавства та узгоджується із положеннями Закону України «Про виконавче провадження», а тому посилання на норми вказаного закону, як підставу для зменшення розміру аліментів є безпідставними.
Доводи ОСОБА_1 про наявність доходів у ОСОБА_2 та утримання її чоловіком не дають підстав для задоволення його позову.
Положення ч. 5 ст. 183 СК України регулюють розмір аліментів за заявою про видачу судового наказу і правового значення для вирішення спору про зменшення розміру аліментів не мають.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 29 березня 2019 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 24 липня 2019 року.