«24» липня 2019 року
м. Харків
справа № 615/697/19
провадження № 22-ц/790/3836/19
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Бровченка І.О., Бурлаки І.В.,
за участю секретаря: Семикрас О.В.,
учасників справи:
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Абрамова Романа Михайловича та зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року (ухвалене суддею Товстолужським О.В.),-
08 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Абрамова Романа Михайловича та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року задоволено поданий нею позов до ОСОБА_2 та стягнуто на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі Ѕ частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Станом на грудень 2013 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментах на утримання дітей становила 8 714,16 грн.
З листопада 2013 року аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не нараховувалися, оскільки вони почали проживати з батьком.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2013 року задоволено позов ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, яка проживає з нею - ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 300,00 грн. щомісячно, звільнено ОСОБА_2 від сплати раніше призначених аліментів на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які проживають з позивачем ОСОБА_2 та знаходяться на його утриманні.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року визнано мирову угоду між сторонами.
Відповідно до затвердженої судом мирової угоди обов'язок ОСОБА_2 по утриманню доньки ОСОБА_4 припиняється з 14 вересня 2016 року.
Мировою угодою не було звільнено ОСОБА_2 від погашення заборгованості по аліментах на утримання ОСОБА_4 , яка станом на 14 вересня 2016 року становила 18 314,16 грн.
30 серпня 2017 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області - Абрамовим Р.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави постановлення ухвали Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року про визнання мирової угоди, відповідно до якої припинено стягнення аліментів з 14 вересня 2016 року.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 17 січня 2013 року по 14 вересня 2016 року у розмірі 5 570,00 грн.
Отримавши вказане рішення, заявник звернулась до органів державної виконавчої служби щодо поновлення стягнення по аліментам, проте вказане звернення залишилось без реагування.
Зважаючи на зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати бездіяльність заступника начальника Міжрайонного відділу ДВС по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області Абрамова Р.М. неправомірною і незаконною, а саме, щодо відмови в стягненні заборгованості по справі № 615/113/13-ц по аліментах та зобов'язати відкрити (поновити) виконавче провадження по виконавчому листу № 615/113/13-ц, виданого 08 лютого 2013 року Валківським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по аліментах.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо її обов'язку отримати виконавчий лист у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів є помилковими, оскільки вона у вказаній справі є відповідачем, а відтак - не мала обов'язку отримувати виконавчий лист. Органи державної виконавчої служби не тільки знали про наявність рішення суду про зменшення розміру аліментів, а й приєднали вказане рішення до первинного виконавчого провадження про стягнення аліментів. Якщо б державному виконавцю потрібний був новий виконавчий лист, він повернув би суду старий виконавчий лист.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 липня 2019 року закінчено підготовку апеляційного розгляду даної цивільної справи та призначено її до розгляду з повідомленням учасників справи (а.с. 55).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.
Представник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав клопотання про перенесення судового засідання (а.с. 59, 62).
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 57).
Судова колегія, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам повністю відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року, ухваленим в цивільній справі № 615/113/13-ц, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 9).
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2013 року, ухваленим в цивільній справі № 615/1677/13-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів - задоволено. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року, шляхом їх зменшення до визначеного розміру аліментів в твердій грошовій сумі 300,00 грн. щомісячно (а.с. 10).
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року, ухваленим в цивільній справі № 615/953/18, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 17 січня 2013 року по 14 вересня 2016 року у розмірі 5570,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті аліментів відмовлено з підстав того, що з приводу її розміру існує рішення суду від 02 грудня 2013 року, в зв'язку з чим повторне стягнення вказаної заборгованості є безпідставним (а.с. 11-14).
Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області Абрамова Р.М. від 30 серпня 2017 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 615/113/13-ц на підставі ухвали Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року про визнання мирової угоди між боржником ОСОБА_2 та стягувачем ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів з 14 вересня 2016 року (а.с. 15).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 зверталась до відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області з приводу стягнення заборгованості по аліментах, що виникла до 14.09.2016 року, на що їй було надано відповідь про неможливість примусового виконання виконавчого документу в разі укладення сторонами виконавчого провадження мирової угоди (а.с. 15, 16, 18).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Повноваження суду за наслідками розгляду такої скарги визначені ст. 451 ЦПК України, згідно якої у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як встановлено Валківським районним судом Харківської області в рішенні від 22 листопада 2018 року, яке набрало законної сили, станом на 14 вересня 2016 року, ОСОБА_2 мав заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 18 314,16 грн. Як вбачається з доводів скарги, станом на день її пред'явлення, з урахуванням часткової сплати вказаної заборгованості, розмір останньої дорівнює 16 414,00 грн.
З рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року також вбачається, що мирова угода, затверджена між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08 листопада 2016 року, містить пряму вказівку на те, що аліменти сторонами не сплачуються один одному починаючи з 14 вересня 2016 року.
Проте, зазначеною моровою угодою не урегульовано питання щодо наявності заборгованості ОСОБА_2 по виплаті аліментів на підставі рішень Валківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року та 20 грудня 2013 року.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем закінчено виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа № 615/113/13-ц, яким стягувались аліменти з боржника, а саме в частині періодичних платежів. Вищевказана постанова учасниками не оскаржувалась, а тому не проведення виконавчих дій по цьому виконавчому провадженню, після його закінчення не може вважатись допущенням бездіяльності з боку державного виконавця. Оскільки заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2013 року (справа №615/1677/13-ц) змінено розмір аліментів, аліменти повинні були стягуватись саме в іншому розмірі і на підставі виконавчого листа, отриманого в межах даної справи. Закінчення виконавчого провадження в частині стягнення періодичних платежів як аліментів не може впливати на можливість виконання судового рішення про стягнення аліментів на користь стягувача в частині заборгованості по сплаті аліментів.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що закінчення стягнення періодичних платежів по аліментах на підставі мирової угоди не може впливати на можливість виконання судових рішень в частині стягнення заборгованості по аліментах.
Набравшим законної сили рішенням Валківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів виникла в період з 17 січня 2013 року по 14 вересня 2016 року (а.с. 11-14), тобто в період виконання вищезазначених рішень Валківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року та 02 грудня 2013 року.
Оскільки виконання зазначених судових рішень здійснювалось в рамках виконавчого провадження № 32139922 на підставі виконавчого листа, виданого 08 лютого 2013 року у справі 613/113/13-ц, а у справі № 615/1677/13-ц виконавчий лист, як було встановлено судом першої інстанції, не видавався, то колегія суддів вважає, що стягнення заборгованості по сплаті аліментів повинно було проводитись в рамках цього виконавчого провадження.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки постанова заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Абрамова Р.М. про закінчення виконавчого провадження № 52139922 від 30 серпня 2017 року не скасована, її законність не була предметом судового розгляду по цій справі, то виконавча служба була позбавлена можливості відновити його за заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження відновлюється в разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною.
Отже, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції, не вправі були вийти за межі скарги ОСОБА_1 , вирішувати питання щодо правомірності закінчення виконавчого провадження № 52139922 та надавати правову оцінку постанові від 30 серпня 2017 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Абрамова Р.М. щодо невжиття стягнення заборгованості по аліментах відсутні.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови щодо зобов'язання відділу виконавчої служби відкрити або відновити виконавче провадження по виконавчому листу № 615/113/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по аліментах, оскільки, як зазначалось вище, це виконавче провадження закінчене.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 обраний неналежний спосіб захисту, який не відновлює її порушені права.
Колегія суддів не погоджується з роз'ясненням суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 можливості стягнення заборгованості по аліментах шляхом звернення до органів державної виконавчої служби з виконавчим листом у справі № 615/1677/13-ц, проте, зазначене роз'яснення суду не впливає на висновок суду щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
На підставі викладено, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції, який, розглядаючи справу в межах скарги ОСОБА_1 , ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Проте, набрання законної сили ухвалою суду першої інстанції не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом порушеного права на стягнення заборгованості по сплаті аліментів, обравши належний спосіб захисту.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384, 447-453 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено «24» липня 2019 року.
Головуючий суддя: Судді: А.І. Колтунова І.О.Бровченко І.В.Бурлака