Справа № 550/826/18 Номер провадження 11-кп/814/334/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 липня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2018 р. за №12018170350000214 та 20.07.2018 р. за №12018170350000235 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іскрівка, Чутівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, із повною середньо освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за апеляційною скаргою прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року,-
Цим вироком ОСОБА_7 засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 309 КК України - на 1 рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 310 КК України - на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Іспитовий строк вказано обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 20.09.2018 року.
Згідно ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їх про зміну свого місця проживання.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-хімічної експертизи в сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять ) грн. 00 коп.
До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Згідно вироку суду, 03 липня 2018 року, близько 01:00 години ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов через незамкнену хвіртку на територію господарства ОСОБА_10 , яке розташоване по АДРЕСА_2 після цього, шляхом відчинення незамкнених воріт проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав бензопилу STIHL MS 180, вартістю 2660,00 грн. та електричний рубанок «Интерскол Р-82М», вартістю 1025,00 грн. В подальшому ОСОБА_7 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 3685,00 грн.
Крім того, 03 липня 2018 року, близько 02:00 години ОСОБА_7 діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов через незамкнену хвіртку на територію господарства ОСОБА_11 , яке розташоване по АДРЕСА_3 після цього, шляхом відчинення незамкнених дверей проник до приміщення сараю, звідки таємно викрав кутову шліфувальну машину ВWS 230-2400, вартістю 1666,67 грн. та електричний рубанок «Протон» РЭ-710, вартістю 605,36 грн. В подальшому ОСОБА_7 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 2272,03 грн.
Вказаними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше приміщення ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Також, на початку липня 2018 року, точної дати не встановлено, в першій половині дня, ОСОБА_7 , проходячи повз лісосмуги в с. Іскрівка, Чутівського району, Полтавської області, помітив дикоростучі рослини коноплі, які того ж дня, діючи з прямим умислом, шляхом обривання листя дикоростучих рослин конопель, незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс та приніс його до свого господарства за адресою: АДРЕСА_1 , де висушивши незаконно зберігав його на підвіконні спальної кімнати без мети збуту. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину, становить 51,416 г.
Вказаними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того, 15 липня 2018 року, в другій половині дня, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність та не керуючись єдиним злочинним умислом, пішов до вищевказаної лісосмуги в с. Іскрівка, Чутівського району, Полтавської області де вирішив викопати дикоростучі рослини коноплі та висадити їх за місцем свого проживання для власних потреб. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне вирощування наркотичних засобів ОСОБА_7 з прямим умислом, не маючи при цьому спеціального дозволу-ліцензії на вирощування конопель, з 15 липня 2018 року по 21 липня 2018 року на подвір'ї домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_4 , полтавської області, окультурював, розпушував грунт та постійно поливав висаджені ним 18 рослин коноплі, які відносяться до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини.
Вказаними діями, які виразилися у незаконному вирощуванні конопель, у кількості понад десять рослин, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 310 КК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить, вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок мякості. Ухвалити новий вирок яким, ОСОБА_7 призначити покарання:-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;-за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;-за ч. 2 ст. 310 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їх про зміну свого місця проживання.
В іншій частині залишити вирок без змін.
Інші учасники провадження вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляції, обвинуваченого ОСОБА_7 , який погодився з апеляційною скаргою прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що вона підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 та ч.2 ст.310 КК України КК України за обставин, викладених у вироку суду, та правильність правової кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Твердження апелянта про те, що районний суд не дотримався усіх приписів закону, що регламентують призначення кримінального покарання та призначив йому покарання, яке відповідає загальним правилам призначення покарання заслуговують на увагу.
Пунктом 2 ч.1 ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Пунктом 21 керівних положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року визначено, що суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК України.
Як вбачається із резолютивної частини оскаржуваного вироку, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_7 остаточне покарання за вчинене, недотримався вищезгаданих вимог закону.
Як вбачається з вироку Чутівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185; ч.2 ст. 310 КК України, призначено однакові за видом та розміром покарання у виді 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст.309 КК України - 1 рік позбавлення волі, та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_7 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей. Вказане порушення призвело до неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність, та може бути виправлено судом апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.1 п.3 ст. 407, ч.1 п.п. 3,4 ст. 409, ч.1 п. 1 ст.413, ч.1 п.2 ст.420 КПК України, шляхом скасування вироку районного суду в частині призначеного покарання ОСОБА_7 , та ухвалення нового вироку в цій частині.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора щодо неправильного застосування положень ст. 70 КК України в частині застосування принципу поглинення призначених покарань, при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_12 та необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_7 остаточного покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань підлягає задоволенню, а тому вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання обвинуваченому підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.
Згідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 та ч.2 ст.310 КК України, колегія суддів відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , відносно якого відсутні дані, які характеризували його з негативного боку за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, до кримінальної відповідальності притягується вперше, відшкодував завдану шкоду, щиро розкаявся у вчиненому.
В якості пом'якшуючої покарання обставини обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів визнає вчинення злочину повторно.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, дані про особу ОСОБА_7 колегія суддів вважає, що з врахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, обвинуваченому слід призначити покарання за: ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі; ч.1 ст. 309 - 3 роки позбавлення волі; ч.2 ст. 310 КК України - 3 роки позбавлення волі, та на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
Керуючись ст. 404, 405, ч.1 п.3 ст. 407, ст. 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року відносно ОСОБА_7 - скасувати в частині призначеного йому покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим та засудити:
-за ч.3 ст.185 КК України на - 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ч.1 ст.309 КК України - на 1 (один) рік позбавлення волі;
-за ч.2 ст.310 КК України - на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їх про зміну свого місця проживання.
В іншій частині вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4