Справа №760/16329/17
Провадження №1-кс/760/15093/17
16 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Відповідно до вимог поданої скарги скаржник оскаржує бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого під час проведення обшуку, який відбувся 17. 08. 2017 року в приміщеннях, якими користується Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме речей які належать члену комісії ОСОБА_4 : мобільний телефон марки iPhone А1688 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) з сім-картою мобільного оператора «lifecell» з номером НОМЕР_2 та мобільний телефон марки SAMSUNG (ІМЕІ: НОМЕР_3 ) з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 .
Представник скаржника в судовому засіданні уточнила вимоги поданої скарги та просила слідчого суддю повернути ОСОБА_4 мобільний телефон марки iPhone А1688 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) з сім-картою мобільного оператора «lifecell». Подану скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі та просила слідчого суддю про задоволення скарги.
Детектив НАБУ в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував посилаючись на те, що вилучені речі не мають статусу тимчасово вилученого майна, оскільки дозвіл на їх вилучення був прямо наданий ухвалою слідчого судді. В зв'язку з чим, вважаючи вимоги поданої скарги не обґрунтованими, просив відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, а саме нездійснення процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, у тому числі володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Скаржник в поданій скарзі посилався на те, що 17. 08. 2017 року в приміщеннях, якими користується Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за адресою: м. Київ, вул. Смоленська 19 та 19-А, детективами НАБУ було проведено обшук в результаті проведення якого було вилучено речі які належать члену комісії ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки iPhone А1688 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) з сім-картою мобільного оператора «lifecell» з номером НОМЕР_2 та мобільний телефон марки SAMSUNG (ІМЕІ: НОМЕР_3 ) з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 .
Скаржник зазначав, що в резолютивній частині ухвали слідчого судді, якою було надано дозвіл на обшук, надано право вилучити в ході обшуку мобільні телефони осіб, відповідальних за проведення розрахунків, без деталізації та зазначення ПІБ у кого саме з працівників юридичної особи можуть бути вилучені мобільні телефони, таким чином в ухвалі не міститься прямого дозволу на вилучення у ОСОБА_4 мобільних телефонів, а тому вилучені речі, на думку скаржника, мають статус тимчасово вилученого майна, на яке в подальшому арешт накладено не було, а тому, на думку скаржника, вказане майно утримується органом досудового розслідування без належних на те правових підстав та підлягає поверненню володільцю, в зв'язку з чим просив про задоволення скарги, на що слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, а саме нездійснення процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, у тому числі володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідчим суддею встановлено, що групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52017000000000209 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2017 року та розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що умисні дії посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що виразились у використанні свого службового становища всупереч інтересам служби при прийнятті Постанови № 289 від 03.03.2016 року, якою затверджено Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії прийнятої в інтересах Генеруючих компаній теплових електростанцій завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам юридичних осіб (споживачів електроенергії) та державним інтересам, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09. 08. 2017 року по справі №1-кс/760/11485/17 (№760/14851/17) задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене начальником п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про надання дозволу на обшук в рамках кримінального провадження №52017000000000209 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2017 року та розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а саме надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:69:035:0023 по вул. Смоленській, 19 у м. Києві право власності за якими зареєстроване за Державою Україна в особі Київської міської державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022527) з метою відшукання і вилучення документів, що свідчать про проведення розрахунків з формування (встановлення, обчислення) Прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії в період 2014-2017 років, постанови НКРЕКП, якими затверджувались (встановлювались) тарифи всім виробникам електричної енергії на продаж електроенергії в ОРЕ (ДП «Енергоринок») в період 2014-2017 років, документи, на підставі яких готувався (розроблявся) Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 03.03.2016 року № 289 (листи, розрахунки, офіційні дані додо цін на вугілля, висновки, експертизи, дослідження, протоколи та ін.), у тому числі протоколів нарад НКРЕКП, на яких узгоджувались зауваження та пропозиції до проекту Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії в період з вересня 2015 по березень 2016 року, а також магнітні носії інформації і комп'ютерна техніка на якій розроблялись, виготовлялись та корегувались вказані документи, блокноти, чорнові записи, посадові інструкції та мобільні телефони осіб, відповідальних за проведення розрахунків щодо формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та прийняття рішень про їх затвердження, положення про відповідні структурні підрозділи в яких вони працюють, а також інші речі, предмети та документи, що мають значення доказів у кримінальному провадженні.
Так вбачається, що 17. 08. 2017 року детективами НАБУ в приміщеннях, якими користується Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за адресою: м. Київ, вул. Смоленська 19 та 19-А, було проведено обшук, в результаті проведення якого було вилучено мобільний телефон марки iPhone А1688 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) з сім-картою мобільного оператора «lifecell» з номером НОМЕР_2 та мобільний телефон марки SAMSUNG (ІМЕІ: НОМЕР_3 ) з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 .
Скаржник в поданій скарзі посилався на те, що відшукані і вилучені документи, речі і предмети не були прямо зазначені в ухвалі слідчого судді, а тому на думку скаржника мають статус тимчасово вилученого майна, на яке в подальшому слідчим суддею арешт накладено не було, а тому вказане майно утримується органом досудового розслідування без належних на те правових підстав та підлягає поверненню володільцю.
Так, згідно вимог ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 09. 08. 2017 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:69:035:0023 по АДРЕСА_1 вбачається, що слідчим суддею було надано дозвіл на обшук з метою відшукання, виявлення та вилучення речей і документів, зокрема мобільних телефонів осіб, відповідальних за проведення розрахунків щодо формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та прийняття рішень про їх затвердження, положення про відповідні структурні підрозділи в яких вони працюють, а також інші речі, предмети та документи, що мають значення доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином слід зазначити, що вищезазначені твердження скаржника про те, що вилучене майно має статут тимчасово вилученого, не відповідають дійсності, оскільки вилучені речі були безпосередньо зазначені в резолютивній частині ухвали судді, таким чином вилучене майно не має статус тимчасово вилученого майна, а тому не підлягає арешту, в порядку ст. 171 КПК України.
Зважаючи на викладене вище, слідчий суддя вважає вимоги поданої скарги не обґрунтованими, в зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 167, 169, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: