Житомирський апеляційний суд
Справа №295/176/19 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.
Категорія 61 Доповідач Трояновська Г. С.
24 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу № 295/176/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02 травня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Грубіяна Є.О. у м. Житомирі,
У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідачки 25611,33 грн. заборгованості за спожитий природний газ та судовий збір у сумі 1762 грн. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 і внаслідок несвоєчасної оплати зазначених послуг утворилася заборгованість в сумі 25611,33 грн., яку позивач просить стягнути з останньої.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02 травня 2019 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» заборгованість за спожитий природній газ в сумі 25611,33 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що попереднім власником будинковолодіння був ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Спадщину після його смерті прийняла вона і 18.07.2016 року приватним нотаріусом на її ім'я було видано свідоцтво про право власності на спадщину, до складу якої входить будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що після того як дізналася про заборгованість за отримані послуги з газопостачання, на початку 2017 року звернулася до позивача із заявою щодо перерахунку суми заборгованості та повідомила його про те, що попередній власник помер, а вона є його спадкоємцем. В подальшому, 28.02.2017 року особовий рахунок споживача побутового газу було переоформлено на її ім'я. З урахуванням наведеного, посилаючись на положення ст.1281 ЦК України, вважає, що позивач втратив право вимоги про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, оскільки з позовом до суду звернувся поза межами строку, визначеного згаданою нормою ЦК.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Абзацом 1 п. 10, абз.3 п.19 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246, встановлено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 01.01.2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за фактично отримані послуги за показаннями лічильника газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Пунктом 17 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання, які надаються ТОВ «Житомиргаз Збут» за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 54. У зв'язку із несплатою за надані послуги із газопостачання вказаного будинковолодіння за період з липня 2015 року по вересень 2016 рік утворилась заборгованість в сумі 25611,33 грн. (а.с.7). 08.09.2016 газопостачання припинено за борги.
Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості в сумі 25611,33 грн, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка у порушення своїх зобов'язань не сплачувала щомісячно та у повному обсязі плату за спожитий природній газ, у зв'язку з чим були порушені права Товариства.
Колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи попереднім власником житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після його смерті прийняла онука - ОСОБА_1 (а.с.53,54), яку 28.02.2017 року зареєстровано як споживача природного газу за названою вище адресою (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).
За приписами ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Разом із тим положення вказаної норми застосовується у випадку дотримання кредитором норм ст.1281 ЦК України, щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців.
Згідно із ст.1281 ЦК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Зі змісту листа ПАТ «Житомиргаз» від 09.02.2017 року адресованого ОСОБА_1 у відповідь на її звернення вбачається, що останній, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 та з метою вирішення питання перерахунку заборгованості за постачання природного газу рекомендовано звернутися до Центру обслуговування клієнтів ПАТ «Житомиргаз» та ТОВ «Житомиргаз збут» (м. Житомир, вул. Київська, 54), надавши при цьому оригінали таких документів: паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, технічний паспорт на будівлю або домову книжку, документ, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), письмова згода співвласника (а.с.57).
ОСОБА_1 було виконано вказані рекомендації, внаслідок чого 28 лютого 2017 року позивачем по справі - ТОВ «Житомиргаз збут» відкрило на неї особовий рахунок (а.с.7).
Наведене є доказом того, що позивачу з 28 лютого 2017 року було достовірно відомо про смерть попереднього власника будинковолодіння і споживача відповідних послуг.
Заперечуючи щодо доводів ОСОБА_1 , ТОВ «Житомиргаз Збут» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило, що 25.08.2017р. Товариство звернулося до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу із ОСОБА_1 за спожитий природний газ у сумі 25 611,33грн., що підтверджується кур'єрською накладною від 25.08.2017 №21589.
Судовим наказом від 28.09.2017р. у справі №295/9790/17 заяву TOB «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 борг за спожитий природний газ у сумі 25 611,33грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним судовим наказом суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про його скасування.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 31.08.2018р. у справі № 295/9790/17 заяву задоволено та скасовано згадане судове рішення.
З наведеного слідує, що звернувшись 25.08.2017 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення із відповідачки заборгованості, що є предметом розгляду даної справи, ТОВ «Житомиргаз Збут» було дотримано строки, визначені ст. 1281 ЦК України, щодо реалізації права вимоги про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді