пр.№ 2-з/759/115/19
ун.№ 759/13533/19
25 липня 2019 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: накладення арешту на об'єкт спадкування - квартиру АДРЕСА_1 , право влаcності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник обґрунтовує заяву тим, що у провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться справа №759/13533/19 9 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності. Зважаючи на те, що в спірних відносинах існує ризик утруднення та унеможливлення виконання рішення по справі, позивач змушений звернутися до суду з заявою про вжиття заходів щодо забезпечення позову. У заяві заявником наведено конкретні дії, що можуть свідчити про реальність загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Враховуючи, що заявник звернувся до суду з позовом, предметом поданого позову, є встановлення факту тпроживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності, суд вважає, доведеним наявність спору між сторонами та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам, аява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині накладення арешту об'єкт спадкування - квартиру АДРЕСА_1 , право влаcності зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірного нерухомого майна - квартри №278, загальною площею 49,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належним чином не обґрунтовані, та заявником не зазначено, як саме невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу на вчинення вищевказаних дій може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Крім того, встановлення заборони відповідачу на входження до спірної квартири виходить за межі передбачених положеннями ЦПК України допустимих заходів вжиття забезпечення позову, оскільки буде порушенням права власника на вільне володіння та користування своїм майном. Відповідно застосування такого заходу забезпечення не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Також слід зазначити, що в даному випадку одночасне вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на майно і забороною вчиняти певні дії не є необхідним.
Таким чином, дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню в частині накладення арешту на квартиру. В іншій частині заяви необхідно відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості у спадкуванні та визнання права власності- задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкт спадкування - квартиру АДРЕСА_1 , право влаcності зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовити.
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 .
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя Ю.В. Войтенко