Провадження № 22-ц/803/1454/19 Справа № 206/1144/17 Суддя у 1-й інстанції - Зайченко С.В. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 27
23 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
У березні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 04 листопада 2008 року між сторонами укладено договір № б/н, згідно якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. При порушенні відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, відповідачка зобов'язана сплатити позивачу штраф у розмірі 250 гривень + 5 % від суми позову. В порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала не вчасно надала грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, в результаті чого виникла заборгованість за кредитом в сумі 16167,62 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом в сумі 2499,32 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 12660,32 грн.; а також штрафи 250,00 грн. (фіксована частина) та 757,98 грн. ( процентна складова). Вказану суму заборгованості Банк просив стягнути з відповідачки.
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року позовні вимоги Банку задоволено та стягнуто з відповідачки кредитну заборгованість в сумі 16167,62 грн.. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитним договором терміни, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду змінити в частині стягнутого розміру кредитної заборгованості, зменшивши його до 6 083,31 грн..
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що нарахування відсотків здійснюється виключно на суму кредиту (кредитного ліміту), однак Банк нараховував відсотки не лише на суму (тіло) кредиту, але й на відсотки, які були нараховані та несплачені за минулий місяць, тобто відсотки на відсотки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з невиконання відповідачкою умов кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитним договором терміни.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 04 листопада 2008 року відповідачка отримала кредит у розмірі 2500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею і Банком Договір, про що свідчить її особистий підпис у Заяві від 04 листопада 20008 року.
Крім того, відповідачка своїм підписом підтвердила, що згодна з умовами кредитування, викладених в Довідці про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 пільгового періоду" (а.с.6).
В зв'язку із неналежним виконання відповідачкою кредитних зобов'язань, за нею станом на 31 січня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 16167,62 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 2499,32 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 12660,32 грн.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; штраф (процентна складова) - 757,98 грн..
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, а якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Банку та стягненню на його користь з відповідачки заборгованості в сумі 16167,62 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 2499,32 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 12660,32 грн.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; штраф (процентна складова) - 757,98 грн.., оскільки відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Доводи апелянта в скарзі про те, що нарахування відсотків здійснюється виключно на суму кредиту (кредитного ліміту), однак Банк нараховував відсотки не лише на суму (тіло) кредиту, але й на відсотки, які були нараховані та несплачені за минулий місяць, тобто відсотки на відсотки, - колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до умов кредитування відсотки нараховуються на залишок заборгованості, яка включає в себе як заборгованість за тілом кредиту, так і заборгованість по відсоткам як складову його повної вартості. З вказаними умовами кредитування відповідачка погодилась, про що свідчить її особистий підпис у Довідці про умови кредитування, а тому вказані твердження апелянта є безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк".
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, сплачений апелянтом судовий збір, відповідно до ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко