Справа № 703/2969/17
2-п/703/19/19
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду
24 липня 2019 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козій Тарас Васильович, про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 703/2969/17 від 06 лютого 2019 року за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,
19 липня 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козій Т.В., звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2019 року у цивільній справі №703/2969/17.
Під час вирішення щодо можливості відкриття провадження за вказаною заявою, приходжу до наступного.
06 лютого 2019 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, за результатами розгляду цивільної справи №703/2969/17, 2/703/92/19 за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, винесено заочне рішення.
Вказаним рішенням позов задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному вищому навчальному закладі у розмірі 183919 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 85 (вісімдесят п'ять) копійок та судові витрати у розмірі 2758 (дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, останній вказує, що про існування заочного рішення суду він довідався після того, як в бухгалтерії підприємства, з яким він перебуває у трудових відносинах, йому повідомили про арешт його рахунків. 08 липня 2019 року від родичів, що залишилися проживати в м. Сміла, він отримав виклик державного виконавця, з якого вбачається, що в провадженні Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавче провадження №59044357 від 11 травня 2019 року з примусового виконання виконавчого листа №2/703/92/19, виданого 26 березня 2019 року Смілянським міськрайонним судом та в цей же день він в ЄДРСР зміг ознайомитися із текстом оскаржуваного заочного рішення.
Разом з тим, вищевказані доводи заявника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони у повній мірі спростовуються матеріалами цивільної справи №/2969/17, 2/703/92/19.
Так, під час розгляду вказаної справи, судом, у відповідності до вимог законодавства України, направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Черкаській області, з метою встановлення місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 .
Згідно відповіді на вищевказаний запит, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
28 лютого 2019 року за вихідним №703/2963/17/6826/19 судом на адресу: АДРЕСА_1 , направлено копію вищевказаного заочного рішення.
При цьому, будь-яких доказів, які свідчать про не проживання заявника ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, матеріали цивільної справи та заяви про перегляд заочного рішення, не містять.
Посилання у заяві про перегляд заочного рішення заявником ОСОБА_1 на своє місце проживання як: Львівська АДРЕСА_2 , жодним чином не свідчить про його проживання за даною адресою як на час розгляду вказаної цивільної справи, прийняття у ній відповідного рішення та направлення його за зареєстрованою адресою місця проживання заявника, так і на час звернення з заявою про перегляд заочного рішення.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке приєднано до матеріалів цивільної справи, заочне рішення, винесене у цивільній справі №703/2969/17, 2/703/92/19, вручено відповідачу ОСОБА_1 особисто 05 березня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, приходжу до висновку, що заявнику ОСОБА_1 05 березня 2019 року було достовірно відомо про винесення заочного рішення, яке він просить переглянути, в зв'язку з чим саме з зазначеної дати слід рахувати строк подання заяви про його перегляд.
Відповідно ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст.122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ст.123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2019 року винесеного за результатами розгляду цивільної справи №703/2963/17, у ОСОБА_1 закінчився 08 березня 2019 року включно.
При цьому, у відповідності до ст.284 ЦПК України, ОСОБА_1 мав право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення, в разі подання такої заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду, тобто до 25 березня 2019 року включно.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до обґрунтованого висновку, що заявником ОСОБА_1 пропущено строк звернення з заявою про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2019 року, винесеного за результатами розгляду цивільної справи №703/2969/19.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Козій Т.В. з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду з заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, не зверталися та у самій заяві про перегляд заочного рішення про це не зазначають.
Враховуючи, що заявником та його представником пропущений строк, встановлений ст.284 ЦПК України, для подання заяви про перегляд заочного рішення та останніми в заяві не ставиться питання щодо його поновлення та не надано доказів, які були б об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, відтак підстави для самостійного поновлення вказаного вище строку, відсутні.
Відповідно до ст.1 Конституції України, Україна є правовою державою.
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Враховуючи вищевикладені норми основного закону України, заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Козій Т.В. зобов'язані неухильно додержуватися норм чинного Цивільного процесуального кодексу України, та в разі їх недодержання повинні бути готовими до настання для них, передбачених чинним законодавством України, негативних наслідків.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Порядок доступу до правосуддя шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення встановлений чинним ЦПК України, в зв'язку з чим заявник та його представник зобов'язані неухильно додержуватися зазначених в ньому норм, що є безумовною підставою для отримання доступу до правосуддя.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст.6 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, останній виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
При прийнятті вказаного рішення враховано практику Європейського суду з прав людини, який у справі Bellet v. France зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що заявником та його представником питання щодо поновлення пропущенного строку, передбаченого ст.284 ЦПК України, для подачі заяви про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 лютого 2019 року, винесеного за результатами розгляду цивільної справи №703/2969/19, не ставиться, приходжу до беззаперечного висновку про доцільність залишення заяви ОСОБА_1 , поданої його представником - адвокатом Козій Т.В., про перегляд вказаного заочного рішення без розгляду.
При цьому, слід зазначити, що винесення вищевказаного рішення, яке прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства України, жодним чином не свідчить про обмеження доступу заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Козій Т.В. до правосуддя, оскільки спонукає їх неухильно дотримуватися Конституції України та ЦПК України, обирати спосіб захисту своїх прав у передбачений вказаними законами спосіб та строки, які надають можливість суду, на законних підставах, які ґрунтуються на наданих сторонами доказах, здійснити захист їх прав та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, яке б відповідало нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1, 8, 9, 24, 55, 57, 68, 129 Конституції України, ст.ст.120, 122, 123, 126, 284, 354, 356 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козій Тарас Васильович, про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 703/2969/17 від 06 лютого 2019 року за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Опалинська