Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/11173/18
іменем України
16 липня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді Кондрацькій Н.М.
при секретарі - Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгена Анатолійовича, третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на рішення та дії приватного виконавця у виконавчому провадженні щодо проведення оцінки об'єкта нерухомого майна,-
встановив:
Скаржник звернувся до суду із скаргою , в якій зазначає,що 06 лютого 2019 року ним від Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмага Є.А., супровідним листом №116 від 25.01.2019 року, було отримано Висновок суб'єкта оціночної діяльності Товарна біржа «Універсальна», від 23.01.2019 року, про ринкову вартість 1/2 частини нежилого приміщення літ. "А-16", загальною площею 36,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стаття 57 Закону України “ІІро виконавче провадження” визначає, що сторони у виконавчому провадженні можуть оскаржити оцінку майна в судовому порядку, якщо вони не згодні з її результатами протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про оцінку. Згідно інформації з сайту Укрпошти, дана оцінка разом з листом № 1800198135720, взагалі не була направлена та отримана Скаржником, і цей конверт він випадково знайшов у своїй поштовій скриньці. Зважаючи на такі порушення прав Скаржника у виконавчому провадженні, він негайно ознайомився з інформацією на ДП «СЕТАМ» та з'ясував, що 1/2 частину нежилого приміщення ліг. "А-16", загальною площею 36,0 кв.м. вже виставлено на торги, які призначені на 19.02.2019. Таким чином, приватним виконавцем було позбавлено скаржника можливості оскаржити дану оцінку в 10 денний строк з дня отримання оцінки та звернутись до суду з клопотанням про заборону та передачу майна на реалізацію. Згідно з вимогами законодавства приватним виконавцем взагалі на було направлено звіт про оцінку майна, а з висновком боржник ознайомився лише - 06.02.2019. Приватний виконавець, не дочекавшись визначеного терміну, коли боржник ознайомиться з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, підготував та направив ДП «Сетам» заявки про проведення торгів. Вчинення приватним виконавцем даних дій є безумовним порушенням вимог чинного законодавства та прав скаржника. Згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2018 заборонено будь-кому, в тому числі приватному виконавцю, товарній біржі вчиняти будь-які дії відносно спірного нерухомого майна, в тому числі проводити оцінку та передавати майно на реалізацію. Таким чином вбачається, що Приватний виконавець Бурмага Є.А. та Товарна біржа «Універсальна» порушили судову ухвалу, призначили та провели оцінку нерухомого майна, та проводять його реалізацію, незважаючи на пряму заборону на вчинення цих дій, яка викладена в ухвалі суду, яка була винесена до вчинення цих дій, та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до сі. 447 ЦП К України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною 1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим -Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності суб'єкт господарювання (ч.І ст.14 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з ч.І ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності суб'єктів господарювання. Відповідно до абз.2 ч.З ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів Визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-111. Згідно із ч.4 ст.З цього Закону, процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведеній незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідні до статті 12 цього Закону. Як вбачається зі спірного висновку оцінки нежитлового приміщення від 23.1.2019, він підписаний та затверджений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товарна біржа «Універсальна» не експертом, який попереджався про кримінальну відповідальність. Виготовлення та затвердження суб'єкта оціночної діяльності - Товарної біржі висновку, а не письмового звіту, як це вимагає ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», свідчить про грубе порушення вимог чинного законодавства та не відповідність вимогам Закону. Відповідно до ст. 4. Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом від 17.05.2018 № 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 р. за № 677/32129, суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані: за результатом визначення оціночної вартості об'єкта оцінки складати звіт про оцінку майна та вносити до Єдиної бази інформацію з нього за формою, встановленою цим Порядком, через авторизований електронний майданчик. Відповідно до п.10 розділу «III. Порядок реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази» цього Порядку, після реєстрації звіту про оцінку, присвоєння йому унікального номера та формування довідки про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази здійснюється автоматизована ідентифікація суб'єкта оціночної діяльності та оцінювача(ів), які склали звіт про оцінку. Доказом того, що Звіт про оцінку майна не виготовлявся, та не реєструвався у Єдиній базі, є відсутність його реєстрації на сайті Фонду Держмайна, та відсутність унікального реєстраційного номеру в надісланому Висновку. За таких обставин - спірна оцінка є незаконною. Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності, зокрема зобов'язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна (п. 1 Національного стандарту № 1). У п. 51 Національного стандарту № 1 зазначено, що незалежна оцінка майна передбачає складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки. Пункти 56 та 57 Національного стандарту № 1 передбачають, що висновок про вартість об'єкта є складовою частиною такого звіту. Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна/ майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінні на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір суб'єктом оціночної діяльності методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) при підготовці та проведенні незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. Зазначає, що приватним виконавцем взагалі не було визначено площу приміщення, яке вимірювалось. Так, згідно інформації висновку площа приміщення складає 36,0 м. кв., а згідно технічного паспорту - 36,4 м.кв. Дана обставина свідчить про те, що ні суб'єкт оціночної діяльності ні Приватний виконавець не виміряв, і не мав у своєму розпорядженні будь яких документів, які б свідчили про реальну площу нерухомого майна яке оцінювалось. На даний час невідомо, і Приватним виконавцем не встановлено дійсної площі приміщення, що унеможливлює оцінку цього приміщення. Як вбачається з Висновку суб'єкта оціночної діяльності від 23.01.2019 року, ним під час оцінки застосовано порівняльний метод оцінки та вимоги Національного стандарту. Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», порівняльний метод оцінки, полягає в тому, що оцінювач обирає аналогічні об'єкти для порівняння та зрівнює ринкові ціни. З Висновку суб'єкта оціночної діяльності від 23.01.2019 взагалі не вбачається, які об'єкти він порівнював, яка їх ринкова вартість, хто її визначав, та де вони взагалі знаходяться. Відсутність у Висновку визначення аналогів га їх вартості - це пряме порушення порівняльного методу. Не зазначення у висновку аналогів, їх вартості та місцезнаходження - є порушенням прав скаржника та свідчить про необґрунтованість висновків. Просить визнати дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. з проведення оцінки, організації та проведення примусової реалізації нерухомого майна- незаконними, визнати недійсним та скасувати висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення від 23.01.2019, проведений суб'єктом оціночної діяльності Товарна біржа «Універсальна».
22.03.2019 приватний нотаріус Бурмага Є.А. надав до суду відзив, у якому зазначає, що необхідно до участі в справі в якості заінтересованої особи залучити Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про їхні права чи інтереси. В скарзі зазначається, що оцінка не була направлена скаржнику, але в подальшому Скаржник зазначає, що він знайшов конверт з результатами випадково у поштовій скриньці з штрихкодовим ідентифікатором №1800198135720. Тобто з наведеного вбачається, що скаржник сам собі протирічить. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до , постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до відомостей, які містяться в виконавчому документі, а саме: в виконавчому листі № 711/12441/14-ц, виданому 29.10.2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси встановлено, що адреса боржника зазначена як: АДРЕСА_1 об:і., АДРЕСА_2 , більше того відповідно до відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України а Черкаській області боржник також зареєстрований за цією адресою. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, боржник був належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано йому за адресою його проживання рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується відповідними документами, а саме: постановою про відкриття виконавчого провадженні та повідною поштовою квитанцією. Також, згідно з ч. 5 ст. 57 Закону, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи оцінки майна сторонами не пізніше наступного робочого дні після дні визначення вартості чи отримання звіту про оцінку майна. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами Визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження у судовому порядку результатів визначення вартості чи майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Як вже було зазначено вище, адреса місця проживання Боржника була встановлена з виконавчого документу. За вказаною адресою, у строки встановлені ст. 57 Закону, а саме: 25.01.2019 також рекомендованою кореспонденцією було направлено результати оцінки майна, що підтверджується документами, а саме: копією висновку від 23.01.2019, супровідного листа від 25.01.2019 №116 та відповідною поштовою квитанцією. Тобто з вищевикладеного вбачається, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» боржник належним чином повідомлявся про відкриття виконавчого провадження та про результати оцінки майна. Отже, доводи, наведені в скарзі щодо не направлення висновків про оцінку майна не відповідають дійсності та спростовуються нормами Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідними доказами про направлення висновку про оцінку боржнику, а тому скарга не підлягає до задоволення, оскільки приватним виконавцем дії в виконавчому провадженні були здійсненні з дотриманням норм чинного законодавства. По-друге, в скарзі зазначається, що на думку боржника, приватним виконавцем порушені та дотримані норми чинного законодавства, хоча в той же час відповідно до п.З ч. 5 ст. 19 Закону, боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Однак ні у встановлений законом термін, ні станом на дату звернення до суду зі скаргою боржником не виконано свого обов'язку. Враховуючи вищевикладене, приватним виконавцем не порушено порядку проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, а викладені скаржником факти не відповідають дійсності і з даних фактів вбачається тільки порушення обов'язків, покладених законом на Боржника. Скаржником зазначається, що приватний виконавець не направляв на адресу боржника звіт про оцінку майна чим порушив його права. В заперечення на таке слід зазначити, що згідно з ч. 5 ст. 57 Закону, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Тобто, профільний Закон не покладає на виконавця обов'язку направлення сторонам звіту про оцінку, а лише результати визначення вартості майна, що й було зроблено приватним виконавцем, а тому посилання скаржника є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. В скарзі зазначається, дослівно: «Надсилання Приватним виконавцем ДП «СЕТАМ» висновку, а не Звіту про оцінку майна, як це визначає Закон та Порядок, - є безумовним порушенням вимог чинного законодавства». В заперечення слід зазначити, що скаржником не зазначається, які конкретні норми були порушені, тим більше, варто зазначити, що до ДП «СЕТАМ» приватним виконавцем було надіслано повний Звіт про оцінку майна, а тому твердження скаржника є надуманими та не відповідають дійсності. В скарзі зазначається, що на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2018 року заборонено будь-кому, в тому числі і приватному виконавцю і Товарній біржі «Універсальна» вчиняти будь-які дії відносно нерухомого майна Ѕ частини нежилого приміщення належного ОСОБА_1 , в тому числі проводити оцінку та передавати майно на реалізацію. В заперечення слід зазначити, що скаржник перекручує зміст зазначеної ухвали суду та трактує її на свій лад. оскільки, як вбачається з копії даної ухвали, вона не містить заборони вчинення тих дій,. на які вказує Скаржник. Також, варто зазначити, що зі змісту цієї ухвали від 29.12.2018 року вбачається, що вона направлялася для виконання до Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області і її зміст ніяким чином не доводився ні до відома приватного виконавця, ні до відома ТБ «Універсальна», а тому не можливо говорити про порушення даної ухвали особами, яким ця ухвала навіть не доводилася до відома. Скаржник зазначає, що ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2018 була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вбачається відомостей про реєстрацію цієї ухвали, а тому твердження хибне та не заслуговує на увагу. Скаржник зазначає, що в порушення ч. З ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» суб'єктом оціночної діяльності було складено Висновок, а не письмовий звіт і даний висновок підписаний не експертом який попереджався про кримінальну відповідальність. В заперечення на це зазначає, що суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТБ «Універсальна» було виготовлено Звіт про оцінку майна, а Висновок є його невід'ємною частиною, що відповідає п.п. 51, 56, 57 Національного стандарту №1 «Загальні засади майна і майнових прав», до речі на ці положення посилався і сам скаржник в своїй скарзі, але він сам собі перечить і чомусь в одному випадку Скаржник про це вказує, а в іншому забуває. Щодо підписання Звіту, то слід зазначити, що директор ТБ «Універсальна» - ОСОБА_2 одночасно є експертом в складі ТБ «Універсальна», а тому посилання скаржника, щодо підписання е не повноважною особою - не відповідає дійсності. Відповідно до п. 4 Порядку ведення єдиної бази звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду держмайна України від 17.05.2018 року №658. у єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації звіти про оцінку майна, складені суб'єктами оціночної діяльності для цілей Обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого,рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Зазначена реєстрація здійснюється після внесення суб'єктами оціночної діяльності до такої бази інформації зі звітів про оцінку, за умови її повноти, правильності, відповідності, в тому числі відповідності оціночної вартості об'єкта оцінки результату електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об'єкта оцінки майна єдиної бази даних звітів про оцінку, та у послідовності, визначеній цим Порядком. Тобто, з вищенаведеного вбачається виключний перелік підстав включення звітів про оцінку майна до Єдиної бази, однак Звіт про оцінку майна, проведений в рамках виконавчого провадження не входить до виключного переліку випадків включення такого звіту до Єдиної бази, а тому посилання скаржника про незаконність оцінки є надуманим та безпідставним. Більше того варто зазначити, що приватний виконавець не здійснює контролю за діяльність суб'єктів оціночної діяльності, а лише використовує надані ними звіти про оцінку майна. Скаржником зазначається, що вартість арештованого майна, яка була визначена суб'єктом оціночної діяльності визначена не вірно, а сама вартість не відповідає ринковій вартості такого майна. В заперечення на таке варто зазначити, що відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Однак, як вбачається з матеріалів скарги та доданих до неї матеріалів, скаржником не надано доказів заниженої вартості об'єкта нерухомості, або застосування оцінювачем неправильних методик оцінювання, а тому це іще раз вказує на відсутність підстав для задоволення скарги. Більше того, якщо брати до уваги посилання скаржника на те. що оцінювач не входив фактично до об'єкту оцінки (хоча це спростовується фотографіями об'єкту оцінки доданими до звіту), то зазначити, що чинне законодавство не містить прямих вказівок на безпосереднє проникнення оцінювача до предмету оцінки, а тому, навіть якщо браги до уваги такі твердження скаржника, більш схожі на можливість вхопитися хоча б за якесь «рятувальне коло» замість виконання своїх прямих обов'язків по кредитному договору, то чинне законодавство не містить таких положень. Щодо вимоги про зупинення проведення торгів., то з вказаної вимоги вбачається, що скаржник фактично звернувся до суду з вимогою про забезпечення скарги. Скарга на дії приватного виконавця була подана в порядку ст. 447 ЦГІК України. Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу «VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відповідно до норм чинного ЦПК України, розділ VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень не містить положень, які б надавали право суду виносити ухвали про забезпечення скарги. Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (алогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним доваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Так, Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення проведення виконавчих дій. і це питання відноситься виключно до компетенції виконавця. Таким чином, розглядаючи скаргу на дії виконавця у порядку ст. 447 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення стягнення, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції виконавця. Отже, вимоги скаржника про фактичне забезпечення скарги шляхом зупинення проведення торгів є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Більше того відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію. Аналогічні правові висновки були викладені в ухвалах апеляційного суду Черкаської області по справі №22ц/793/1729/18 постанова від 13.11.2018р. та по справі № 22-ц/793/1743/18 постанова від 04.12.2018р. Щодо вимоги про визнання недійсним і скасування Висновку з незалежної оцінки, то частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми ідо спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЩІК України).В своїй постанові від 13.03.2018 року Велика Палата Верховного Суду (справа № 914/881/17) зробила наступний висновок про застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна. Так, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає в наступному: сам по собі звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання (професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором, а тому не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів.Крім того, аналогічна судова практика викладена і в постановах Верховного Суду від 04.07.20 1 8 року та від 06.12.2018 року. Щодо посилання скаржника на невідповідність площі, оцінюваного об'єкту нерухомості використання даних правовстановлюючих документів, а не технічного паспорту. Слід зазначити, що скаржником наводяться відомості про загальну площу об'єкту з технічного паспорту, проте слід зазначити, що технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно, а відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, які є офіційними даними, щодо відомостей про об'єкти нерухомого майна значиться, що станом на дату прийняття рішення про державну реєстрацію права власності - 28.03.2019 року загальна площа нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 1, становить 36,0 кв.м. Отже, враховуючи зазначене посилання скаржника на те. що оцінювачем невірно встановлено площу оцінюваного об'єкту є безпідставним та спростовується офіційними документами, щодо відомостей про право власності на об'єкти нерухомого майна. Враховуючи всі перераховані обставини та норми чинного законодавства України, всі дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А., вчинені в виконавчому провадженні №57938269, були вчинені в межах повноважень та у повній відповідності до норм чинного законодавства України, а тому скарга є безпідставною та не лягає до задоволення.
25.03.2019 Державне підприємство «Сетам» надало письмові пояснення. В них вказали, що торги по лоту № 337521 з реалізації 1/2 частини нежилого приміщення іт. "А-16", загальною площею 36,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 призначені на 03 квітня 2019 року. ДП “СЕТАМ” відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 “Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів” та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок), є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення ходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Згідно із Порядком Організатор - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Пунктом 3 розділу II Порядку передбачено, що Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим п. 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності кого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано. А відповідно до пункту 4 розділу II Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, о унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Отже, державне підприємство “СЕТАМ” розмішує інформацію в системі електронних торгів, виключно на підставі документів, наданих відповідним органом Державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не припиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Враховуючи вищезазначене, ДП “СЕТАМ” у даному випадку ніяким чином не порушило права Позивача та не вчинило жодних дій, які б свідчили про оспорювання будь-яких його прав чи свобод.
05.07.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника ПАТ «Дельта банк». В даних пояснення вказано, що 17.05.2016 року у справі № 711/12441/14-ц Придніпровським районним судом м. Черкас ухвалено рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість на 31.03.2016 року по тілу кредиту 14 417,86 дол. США, що еквівалентно 366 069 грн., заборгованості по процентах 2 869, 79 дол. США, 72 864 грн., пеню 62 449 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2 920 грн., З % річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн. року на підставі вищезазначеного рішення суду, стягувачу видано виконавчий лист № 711/12441/14-ц. 10.12.2018 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. стягувачем направлено заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 711/12441/14-ц виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси. 18.12.2018 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. керуючись статтями 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57938269, копії якої направлено на адресу боржника з для виконання, стягувану для відома. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. 18.12.2018 року, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Бурмагою Є. А. у виконавчому проваджені № 57938269 винесено постанову про арешт майна боржника.27.12.2018 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. у відповідності до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про опис та арешт майна (коштів ) боржника у виконавчому провадженні № 57938269, відповідно до якої проведено опис 1/2 частки нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2 сержанта 1. 11.01.2019 року приватним виконавцем у виконавчому провадженні своєю постановою призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товарну біржу «Універсальна» для визначення ринкової вартості майна.23.01.2019 року суб'єктом оціночної діяльності підготовлено звіт щодо вартості описаного та арештованого майна приватним виконавцем у виконавчому проваджені. Ринкова вартість становить 100 885,00 грн. без урахування ПДВ. Приватним виконавцем Бурмагою Є.А. направлено на адресу боржника ОСОБА_1 повідомлення про визначення вартості арештованого майна боржника, яке ним отримано 30.01.2019року згідно ідентифікатору доступу 1800198135720 Укрпошти у своїй поштовій скринці, у якому приватний виконавець повідомляв боржника, що ринкова вартість нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м АДРЕСА_3 Черкаси АДРЕСА_4 вул. АДРЕСА_2 сержанта 1 складає 100 885,00 грн. без урахування ПДВ. Після визначення вартості арештованого майна, належне скаржнику нежиле приміщення, розташоване за адресою м АДРЕСА_3 Черкаси АДРЕСА_4 вул. Смірнова сержанта 1 було передано до ДП «Сетам» на реалізацію. Скаржник ознайомився з інформацією на сайті ДП «Сетам» та з'ясував, що Ѕ описаного та арештованого майна належне йому на праві власності виставлена на реалізацію. 08.02.2019 року Боржник ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду міста Черкаси зі скаргою на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні щодо проведення оцінки об'єкта нерухомого майна. Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставо держатель у 10- денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. З аналізу ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та п.24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», із змінами та доповненнями, вбачається, що учасники виконавчого провадження, яким у даній справі є, у тому числі і заявник, має право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12липня 2001 року. Згідно із ч.4 ст.З Закону №2658-111. процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Статтею 32 Закону №2658-111, передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. Так частиною 2 даної статті визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Отже, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків. Відповідно до правового висновку зробленого в постанові Верховного Суду у справі № 914/881/17 від 13.03.2018 року зазначено наступне. Системний аналіз ч.4 ст.З, ч.І ст.10, ч.І ст.11, ч.І стЛ2, ст.32, ст.ЗЗ Закону України від 12 липня 2001 року №2658-111 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної дійсності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Відповідно до правового висновку зробленого в постанові Верховного Суду у справі № 2-79/11 від 08.05.2019 року зазначено наступне: Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов 'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18). Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Таким чином за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним. У відповідності до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії. Зі змісту скарги вбачається, що скаржник не згоден із звітом про оцінку майна, однак, належних та допустимих доказів в розумінні ст. 77,79 ЦПК України або зазначення на їх існування, які б свідчили про звернення заявника по даній скарзі ОСОБА_1 (боржника за виконавчим провадженням) до виконавця з відповідними заявами про незгоду з результатами визначення вартості майна зазначеного у даному звіті, у тому числі і про неналежне виконання суб'єктом оціночної діяльності своїх обов'язків, зокрема про недостовірність та необ'єктивність, проведеної оцінки вартості майна боржника або інших доказів які б свідчили про зазначене не надає. Відповідно до статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зазначаючи на порушення прав боржника які він просить відновити, скаржник не конкретизує у чому саме полягає неправомірність дій приватного виконавця, якими саме діями порушено його права та інтереси. Оцінюючі доводи скарги щодо дій приватного виконавця у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», стягувач ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням ч.ч.І-З, 5 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, приватним виконавцем Бурмагою Є.А. правомірно залучено до участі у виконавчому провадженні з метою проведення оцінки нерухомого майна - суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Також, своєчасно, у строки визначені ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження». направлені повідомлення сторонам виконавчого провадження про вартість майна. Стягувач ПАТ «Дельта Банк» звертає увагу суду, що у своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може та не міг впливати на порядок проведення оцінки майна. З огляду на зазначене, у виконавця наявні законні підстави для визначення вартості майна боржника виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з залученням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для оцінки майна. Боржник, як учасник виконавчого провадження, мав право заявити клопотання про проведення повторної оцінки майна. Оскільки такі клопотання в ході виконавчого провадження Боржником приватному виконавця не заявлялись, а тому відсутні підстави для визнання недійсним результату оцінки арештованого нерухомого майна, визначений приватний виконавцем Бурмагою Є.А. у виконавчому провадженні. Врахуванню також підлягає той факт, що боржник знав та знає на сьогоднішній день про існування виконавчого провадження щодо примусового стягнення з нього заборгованості, про передачу спірної нерухомості на реалізацію, проте не вчинив дій по погашенню заборгованості за кредитним договором. За таких обставин доводи Скаржника про порушення його прав виконавцем у виконавчому провадженні носять абстрактний характер та не знаходять жодного підтвердження доказами та наведеними аргументами в скарзі, а сам по собі факт незгоди з примусовою реалізацією майна у порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили у жодному разі не може слугувати підставою для визнання дій виконавця протиправними, а оцінки зробленої у виконавчому провадженні недійсною. В поданій до суду скарзі скаржником визначено коло осіб, з вимогами до яких звертається боржник (сторона) у справі (Скаржник, Відповідач, Третя особа). Однак, чинне законодавство, а саме розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ст. 447 ЦПК України, визначає що право на звернення із скаргою до суду мають сторони виконавчого провадження. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є - Стягувач та Боржник. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», за змістом статті 98 ЦПК, статей 18 і 121-2 ГПК учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, -як заінтересовані особи . Аналогічна правова позиція висловлена у листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».Виходячи з викладеного, при прийняти до розгляду Скарги та відкриття по ній судового провадження Придніпровським районним судом м.Черкаси мали б бути враховані зазначені вище положення законодавства, а сама скарга Судом мала бути залишена без руху, для подальшого усунення її недоліків.
ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив задоволити та у судовому засіданні пояснив, що в с. Сагунівка не проживає, а прописаний. Про зміну адреси проживання нікого не повідомляв. Про лист йому повідомили і 06.02.2019 він знайшов його у скринці. Зазначає, що лист був направлений не з рекомендованим повідомленням. Отже, зі скаргою до суду звернувся вчасно. Згодом з сайту отримав інформацію про те, що спірний об'єкт реалізується і зрозумів, що строки оскарження оцінки сплинули. Вважає, що вартість спірного нежитлового приміщення є значно заниженою, про що свідчить інша оцінка зроблена за його ініціативою. Крім того, при здійсненні оцінки не було здійснено вихід на об'єкт та не вірно у висновку зазначено прощу приміщення.
Представник приватного виконавця адвокат Хмельницька Л.М. заперечувала щодо задоволення скарги з підстав, зазначених у відзиві. Додатково повідомила, що площа об'єкту оцінки було зазначена згідно договору дарування. Зараз вирішується питання про передачу майна у власність банку.
Представник Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» адвокат Нестерко І.О. заперечував щодо задоволення скарги та пояснив, що виконавцем були здійснені всі необхідні дії.
Заслухавши учасників процесу, проаналізувавши викладені в скарзі доводи скаржника, викладені у відзиві пояснення приватного виконавця, пояснення зацікавлених осіб, судом встановлено наступне.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах № 6 від 07 лютого 2014 року у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст.57,58 Закону про виконавче провадження.
При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Судом встановлено, що 29.10.2018 Придніпровським районним судом м. Черкаси виданий виконавчий лист (справа 711/12441/14-ц), згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість на 31.03.2016 року по тілу кредиту 14417,86 доларів США, що еквівалентно 366069 грн., заборгованість по процентам 2869,79 доларів США , що еквівалентно 72864 грн., пеню 62449 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 2920 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 764 грн.
Постановою від 18.12.2018 відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Бурмагою Є.А., дану постанову направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з копії висновку встановлено, що постановою у виконавчому провадженні № 57938269 від 11.01.2019 призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Товарну біржу «Універсальну».
Відповідно до Звіту та невід'ємної частини Висновку про вартість майна від 23 січня 2019 року ринкова вартість Ѕ частки нежитлового приміщення (літ. А-16), яке складається з 1- коридор, 2- службове приміщення, 3- коридор, 5 - туалет, 6- службове приміщення, загальною площею 36, 0 кв.м. - становить (без урахування ПДВ) 100885 грн.
25.01.2019 державним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати визначення вартості майна, про що свідчить копії наданих сторонами супровідних.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування (ч.ч. 1, 4 ст. 9 вказаного вище закону).
Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Відповідно до приписів п. 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав",проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
При цьому, пунктом 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" встановлено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки,збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Так, п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" встановлено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Проте, із визначеною сумою оцінки ОСОБА_1 не погоджується, вважаючи, що оцінка була здійснена з порушенням норм чинного законодавства, що привело до необ'єктивної оцінки майна, що в свою чергу призводить до порушення майнових прав та інтересів заявника, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не обстежив об'єкт оцінювання на місці, зробив висновок за наявними у нього документами, що привело до невідповідності даних наведених у висновку з фактичними даними об'єкту нерухомості.
Стосовно незгоди боржника з визначеною вартістю майна слід зазначити наступне.
Надані скаржником докази щодо підтвердження фактичної площі об'єкту нерухомості у 36,4 кв.м. та посилання на те, у технічному паспорті на нежитлове приміщення зазначено саме цю площу, не можуть бути підставою для визнання оцінки неправомірною, оскільки у правовстановлюючому документі на спірний об'єкт - договорі дарування від 12.07.2001 зазначено, що ОСОБА_1 було подаровано Ѕ частину службового приміщення площею 18 кв.м. та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником 36,0 є ОСОБА_1 (дата прийняття рішення про державну реєстрацію 28.03.2003).
Стосовно наданого ОСОБА_1 в обґрунтування скарги Звіту про оцінку майна від 08.02.2019, відповідно до якого ринкова вартість спірного об'єкта грн. становить 251400 грн., суд звертає увагу на наступне.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегульованими організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегульованої організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Як вбачається із наведеної норми, у випадку незгоди із звітом про оцінку майна може бути замовлена його рецензія.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 було проведено процедуру рецензії звіту.
Крім того, як зазначено в пункті 34 постанови Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, провадження № 61-18гс18, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, при визначенні вартості майна боржника приватним виконавцем дотримано вимоги статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець не брав безпосередньої участі при оцінці майна, а також не має відношення до експертної установи, оскільки саме суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність за надання об'єктивного висновку про вартість майна.
Належних та допустимих доказів того, що вартість майна оцінювачем занижено, представником заявника суду не надано.
Крім того, не знайшли свого підтвердження та спростовано наданими приватним виконавцем документами, посилання скаржника у судовому засіданні на те, що його не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження та виконавчі дії в рамках спірного виконавчого провадження, оскільки приватним виконавцем надано суду докази на підтвердження факту належного надсилання на адресу боржника повідомлень та документів виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, суд вважає, що скаржником не надано суду належних та допустимих доказів того, що висновок про проведення оцінки нерухомого майна є неякісним або необ'єктивним. В ході розгляду скарги не знайшло підтвердження наявність суттєвих порушень при проведенні оцінювання спірного майна, які могли б потягнути за собою незаконність висновку про вартість, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 57, 58, 74 Закону України «Про виконавче провадження», 451 ЦПК України, -
У скарзі - відмовити.
Повний текст буде виготовлений 22.07.2019.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області, через Придніпровський районний суд м. Черкаси, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Н.М. Кондрацька
Головуючий: Н. М. Кондрацька