справа № 691/1007/18
провадження № 2/691/90/19
06 травня 2019 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судових засідань Кочетової І.І.,
розглянувши, у судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на її утримання в розмірі 900,00грн., щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку (1), допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць (2), та стягнути понесені судові витрати. На обґрунтування позову зазначає, що 21 червня 2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №807. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 , батьком якого є відповідач, про що зроблений відповідний запис у свідоцтві про народження. В даний час малолітня дитина мешкає з нею. Відповідач разом з сім'єю не проживає. Усі витрати, пов'язані з утриманням дитини несе одна. Відповідач ОСОБА_2 добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість, участі у матеріальному забезпеченні сім'ї не приймає, а тому вимушена звернутися до суду з заявою про примусове стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини. Вказує, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на неї, як дружину, з якою проживає новонароджена дитина, так як знаходиться у працездатному віці та може працювати. Вона не може працювати, оскільки доглядає новонароджену дитину. Джерел іншого доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною, не має.
05.04.2019 року у судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, вказавши, що не має змоги працювати, оскільки доглядає новонародженого сина, отримує лише соціальні виплати, яких не достатньо для дитини, аліментів відповідач не сплачує, тому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання, як дружини, в розмірі 1/6 частини усіх видів доходу, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьохрічного віку, інші позовні вимоги залишає без змін.
До судового засідання учасники справи не з'явилися, повідомлені належно.
Позивач, представник позивача надали заяви про слухання справи за її відсутності (позивач), без участі (представник позивача), уточнені позовні вимоги підтримують.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належно 15.04.2019 року, з отриманням уточненої позовної заяви, підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0421503665749, причини неявки не повідомив. Клопотань,заяв, в тому числі, про відкладення розгляду справи чи слухання справи за його відсутності на адресу суду не надходило. Відповідач не заперечив щодо розгляду в судовому засіданні уточнених вимог. Відзив на уточнену позовну вимогу не надходив. 26.12.2018 року до суду надійшла заява з додатками на підтвердження викладеного, вказує, що на сьогоднішній день, не працює, не отримує офіційного чи будь-якого іншого заробітку, на утриманні має матір пенсіонера за віком, у зв'язку з чим фактично сам потребує матеріальної допомоги, з позовними вимогами щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною тьрох років не погоджується, у задоволені відмовити.
Суд, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, приймає рішення про слухання справи, та вивчивши позов, врахувавши думку позивача, представника позивача, відповідача, вивчивши наявні докази у справі, приходить до такого.
Учасник справи, за нормами ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Кожна сторона, за нормами ст.81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Право на утримання у дружини (матері) існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього, тобто з чоловіка (батька) дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину як з чоловіка і на дитину як з батька.
08.07.2017 року в шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 21.06.2014 року, актовий запис №807) народилася дитина ОСОБА_3 , актовий запис №3429 від 12.07.2017 року.
Батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , відповідач по справі, матір'ю ОСОБА_1 , позивач по справі (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 від 12.07.2017 року), які проживають окремо.
За нормами частин 2, 4 ст.84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аліменти присуджуються, за нормами ч.2 ст.80 СК України, одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у тваердій грошовій сумі, за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч.1 ст.79 СК України), та сплачуються щомісячно, за взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед (ч.3 ст.77 СК України). За нормами ст.81 СК України, перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Батьки малолітньої дитини ОСОБА_3 , сторони у справі, проживають окремо.
Дитина ОСОБА_3 прожитває та знаходиться на утриманні матері, позивача у справі, у зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач не має змоги працювати і утримувати себе, єдиним джерелом доходів є допомога при народженні дитини. Батько дитини ОСОБА_2 , відповідач у справі, матеріальну допомогу на утримання дружини в добровільному порядку не надає. Враховуючи відсутність у позивача самостійного доходу, на час догляду за дитиною до тьох років, чоловік, батько дитини, має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
Отже, зазначені юридичні факти утворюють юридичний склад, необхідний для одержання дружиною, з якою проживає дитина, аліментів від батька дитини.
Відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню дружини.
Домовленість про спосіб утримання дружини між сторонами, договір про надання утримання як дружині - матері з якою проживає дитина, відсутні, а тому суд, вбачає законність та обґрунтованість позовних вимог про утримання як дружини - матері до досягнення дитиною трьох років.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що Сімейним Кодексом України не встановлено мінімального та максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи, з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, при встановленні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивача, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, та інше.
В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати матір дитини, як і неспроможності здійснювати утримання, судом не встановлено. Відповідач працездатний, фізично здоровий, пройшов курс лікування, психо-соціальну реабілітацію алкозалежної особи, до 12.07.2018 був працевлавштований, не є особою з інвалідністю, проживає з матір'ю ОСОБА_5 , що на час подачі позову до суду працювала в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Подільського району м. Києва на посаді сестри медичної дільниці АЗП-СМ №9, на зараз пенсіонер за віком, має пенсійне забезпечення, інших, крім ОСОБА_3 , неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців, не має, що вказує на спроможність надавати матеріальну допомогу дружині, з якою проживає малолітня дитина.
Виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку.
Суд вважає, що цей розмір аліментів буде сприяти забезпеченню потреб позивача.
За нормами п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову сплатила судовий збір, суд, стягує з відповідача, на користь позивача, судові витрати в розмірі 704,80грн., що узгоджується із Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674, ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 84, 75, 77 - 80 Сімейного Кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 2, 4 - 13, 18, 76 - 81, 83, 89, 141, 258 - 260, 263 - 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355, 430 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , у розмірі однієї шостої заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку, починаючи з 03.08.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..
Рішення підлягає до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення/отримання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. П. Синиця