Справа № 635/139/19
Провадження № 2/635/1396/2019
25 липня 2019 року
смт. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Токарєвої Н.М.,
секретар судового засідання - Кондратенко Л.І.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
представник відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про оплату додаткових витрат на дитину, -
06 січня 2019 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово у розмірі 11279,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 21.11.2003 по 13.05.2004, від шлюбу народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та знаходиться на її утримання. Шлюб було розірвано. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року у справі № 2-2546/11 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 300,00 грн. щомісячно. З часу ухвалення рішення судом про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дитини значно виріс, сину необхідно навчатися, розвиватися і цієї суми аліментів недостатньо, матері самостійно важко утримувати дитину. Дитина має худорляву статуру та сколіотичну поставу, має відвідувати спортивні зайняття, син приймає участь в олімпіадах, навчається на додаткових курсах з різних напрямків науки, дитина вимушена їздити до міста Харкова. Оскільки за місцем проживання в смт. Біди відсутні необхідні умови для навчання та розвитку сина, мати придбала путівку на літній відпочинок та оздоровлення сина. Мати підрахувала загальні витрати на дитину, які склали 22558,00 грн., половину з яких вона вважає, що повинен сплатити батько - відповідач по справі. Відповідач є приватним підприємцем, є засновником та директором юридичної особи, матеріально забезпечений, має у власності нерухомість і транспортні засобі, та має матеріальну можливість утримувати сина, однак, надає матеріальну допомогу не регулярно та у недостатньому обсязі, не приймає участі у житті дитини, тож позивач вимушена звернутись з цим позовом до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання на 16 квітня 2019 року о 09 год. 00 хв.
16 квітня 2019 року позивачем подано клопотання, в якому вона просить суд витребувати у Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про офіційне працевлаштування відповідачу та розмір його доходів за останній рік.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 квітня 2019 року задоволено клопотання позивача та витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області інформацію про офіційне працевлаштування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про суми виплачених доходів та утриманих податків за останній рік, та про його щомісячну заробітну плату.
Позивачем подано до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд її задовольнити. Надала суду відповідь на відзив відповідача, в якій підтвердила, викладені у позові обставини, зазначила, що батько спілкується з дитиною дуже рідко, не цікавиться його навчанням, досягненнями та здоров'ям, син має відхилення у здоров'ї хребта, має регулярно займатися спортом, приймає участь в олімпіадах, задля розвитку своїх здібностей та здоров'я вимушений їздити до міста Харкова, щ також потребує витрат, матеріальну допомогу надає нерегулярно, хоча має стабільний дохід, протягом 2016-2017 років, став власником рухомого та нерухомого майна, яке є цінним, що на її утриманні є неповнолітня дитина від другого шлюбу та хвора мати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов та заяву, в яких позов не визнав, посилаючись на відсутність заборгованості по аліментам, матеріальна допомога дитині надається постійно шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача або її теперішнього чоловіка та готівкою, що позивач вже звернулась д суду про збільшення розміру аліментів з цих же підстав і судом було її позовні вимоги задоволено - з відповідача стягується аліменти у твердій грошовій сумі у більшому розмірі, що у нього на утриманні перебуває мати-пенсіонерка та ще двоє малолітніх дітей, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, просив судрозглянути справу за його відсутності.
Інших клопотань та заяв від учасників до суду не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 шлюб розірвано 27 січня 201 року, актовий запис № 19, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу 30.11.2010 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області.
Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Довідкою № 2232 від 26.12.2018 Будянської селищної ради Харківського району Харківської області та актом депутата 15 округу Будянської селищної ради Черпак Г.А., складеного 20.12.2018 за участі сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтверджується, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , батько дитини не займається вихованням сина та не надає матеріальної допомоги.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року у справі № 2-2546/11 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 300,00 грн. щомісячно.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 04 червня 2019 року у справі № 635/142/19 змінено розмір аліментів, визначений рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року (справа № 2-2546/11) та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2150,00 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят гривень нуль копійок) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 , 23.10.2015 зареєстрований як фізична особа-підприємець, види діяльності: виробництво іншого електричного устаткування, виробництво електронних компонентів, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля, надання в оренду майна, рекламні агентства.
Неповнолітній ОСОБА_5 наглядається лікарями Інституту патології позвоночника та суставів ім.. проф.. М.І.Сітенко по поводу скаліотичної осанки, йому рекомендовані постійно ЛФК, масажі, електростимуляція, ортопедична обув; займається спортом у клубі Рукопашного бою, зайняття є платними, про що позивачем надано копії квитанцій про оплату зайнять за 2016-2018 роки та нагороджувальні дипломи, грамоти та подяки за досягнення у спорті.
Також неповнолітній ОСОБА_5 відвідує уроки англійської мови, уроки основ програмування, які коштують 350,00 грн. за місяць, про що свідчить договір про надання послуг № ВА6380/80 від 30.08.2017, та які оплачує позивач, що підтверджено квитанціями.
В 2017 році позивач сплатила 6300,00 грн. за путівку на відпочинок для сина.
Згідно інформації від 28.01.2019 № 31/20-256 Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області за відповідачем зареєстровано транспортні засоби: NISSAN Murano 2006 р.в., червоний та Renault Kangoo , 2002 р.в., білий.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав від 19.04.2019 № 164217561 відповідачу на праві власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , містяться дані (за суб'єктом) про кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 в Харківській АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Дергачі АДРЕСА_4 Л та зареєстровано право власності на 1/4 частин нежитлових будівель пилорами за цією адресою.
Відповідач ОСОБА_4 має на утриманні двох малолітніх дітей від іншого шлюбу: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , допомагає матері ОСОБА_10 , яка є пенсіонером.
Відповідач надав в матеріали справи дублікати квитанцій про регулярний перерахунок на картковий рахунок позивача грошових коштів в рахунок оплати аліментів в період 2015-2019 роки. Заборгованості по аліментам не має, що не оспорюється сторонами.
ГУ ДФС у Харківській області листом від 16.05.2019 повідомило, що ФОП ОСОБА_4 у 2016 році отримав 983368,30 грн. дохолу, в 2017 році - 1170663,10 грн., в 2018 році - 1465797,80 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на даний час грошових коштів, стягнутих у якості аліментів за вищевказаним рішенням суду, об'єктивно недостатньо для утримання дитини на належному рівні.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини не залежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно пунктів 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143цс13.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. ст. 8 , 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 01 січня становить 2027,00 грн., з 1 липня - 2118,00 грн., з 1 грудня - 2218,00 грн.
Згідно принципів Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині мають належати права на здоровий ріст та розвиток, належне харчування, житло, розваги, медичне обслуговування, отримання освіти. Найкраще забезпечення інтересів дитини щодо її розвитку, освіти та навчання має бути керівним принципом для батьків.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно змісту ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, має каліцтво. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування.
Право одного із батьків, з яким проживає дитина, на стягнення додаткових витрат є відмінним від права на стягнення аліментів - коштів на утримання дитини. Лише за наявності особливих обставин, визначених законом, крім звичайних витрат на утримання дитини, виникає потреба у додаткових витратах.
Аналізуючи положення статті 185 СК України слід дійти висновку, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність потреби у таких витратах має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.
Відповідно до положень ст.ст.76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача при ухваленні рішення 04 червня 2019 року у справі № 635/142\19, суд враховував потребу неповнолітньої дитини у належному її матеріальному забезпеченні для здійснення оздоровлення, зайнять спортом, рідкого випадку лікування хребта, участь в олімпіадах, навчання мовам, що дитина не є інвалідом або з іншими вадами здоров'я, що потребує постійного медичного нагляду, дитина розвивається так як й інші діти свого віку, займається навчанням та здійсненням звичайних потреб.
ОСОБА_1 просила стягнути як додаткові витрати на дитину - витрати на мовні курси, участь в олімпіадах, зайняття спортом та путівку до табору у літній період, стверджуючи, що ці витрати необх ідні для розвитку дитини, належних і допустимих доказів на підтвердження потреби дитини в них, позивач не подала. Ці витрати не відносяться до додаткових в розумінні ст. 185 СК України, оскільки вони не викликані особливими обставинами. Вказані витрати відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дітей виходячи із своїх матеріальних можливостей.
У сукупності наведеного, враховуючи, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 04 червня 2019 року у справі № 635/142/19 змінено розмір аліментів, визначений рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року (справа № 2-2546/11) з тих же підстав, які заявлені позивачем для стягнення додаткових витрат на утримання дитини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у сумі 768,40 грн. слід залишити за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про оплату додаткових витрат на дитину - відмовити.
Судовий збір залишити за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області 10.05.2007, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ;
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 27.07.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 .
Суддя Н.М. Токарєва