27.06.07р.
Справа № 35/252-07
За позовом Приватного підприємства "Кабардаха", м. Симферопіль
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1600,14 грн.
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача - Шляєв І.В., юрисконсульт, дов.№74 від 01.01.07 р.,
Від відповідача - Лоптєва Л.П., представник, дов.№1 від 26.06.07 р
Позивач просить стягнути з Відповідача шкоду від недостачі продукції -вугілля марки АМ, що надійшла за залізничною накладною №48363407 на загальну суму 1600,14 грн, посилаючись на договір №024 від 08.02.2005р., комерційний акт №БН 458517/25 від 24.10.2006р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує, вказує, що наявність поглиблень у вантажі не свідчить про втрату вантажу під час перевезення, оскільки вантажовідправник повинен був прийняти всі заходи щодо запобіганню просипанню та видуванню вантажу дрібних фракцій. Просить в позові відмовити в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, встановленого ст. 136 Статуту залізниць України, про застосування якого надав заяву від 27.06.2007р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
24 жовтня 2006р. на адресу Позивача за залізничною накладною №48363407 у вагоні №66036864 надійшов вантаж -вугілля марки АМ, вантажовідправником якого являється ДП Свердловантрацит ОП Свердловвуглезбут.
Під час видачі вантажу з перевіркою згідно Правил перевезень вантажів та ст.52 Статуту залізниць України була встановлена вагова недостача вантажу в вагоні №66036864 в кількості 4400 кг. З урахуванням норми недостачі 2%, відповідальна вагова недостача вугільного концентрату склала 3020 кг на суму 1372,84 грн (з урахуванням ПДВ), що підтверджується платіжною вимогою дорученням №4028 від 24.10.2006р.
Недостача продукції підтверджена комерційним актом №БН 458517/25 від 24.10.2006р., згідно якого навантаження вагону відбулося засобами відправника. Завантаження вантажу нижче бортів 20-30 см, двері та люки в вагонах щільно зачинені, витікання вантажу не відбувалося, вантаж, що недостає, в вагоні вміститися міг. Наявні поглиблення у вантажі над люками з півдня та з півночі різної довжини та ширини, про що під час перевезення було складено акт загальної форми №12003 від 23.10.2006р.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України перевезення вантажу пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором перевезення, який укладається у письмовій формі.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
З комерційного акту №БН 458517/25 від 24.10.2006р. вбачається, що вантаж у вагоні №66036864 прибув з ознаками втрати вантажу у вигляді поглиблень, які були встановлені під час перевезення, про що складався акт загальної форми, та відповідальною за несхоронне перевезення являється залізниця.
За приписами ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом, зокрема, є Господарський кодекс України, норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Частиною першою ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом. Статтею 315 Господарського кодексу України встановлений порядок вирішення спорів щодо перевезень та шестимісячний строк позовної давності щодо вирішення цих спорів.
Транспортним статутом, а саме Статутом залізниць України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.198р. (з подальшими змінами та доповненнями) також встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту (п. 136 Статуту), а саме з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу .
Позивач отримав вантаж 24.10.2006р., до суду звернувся 17.05.2007р., тобто пропустив встановлений шестимісячний строк позовної давності. Відповідач у відповідності до вимог частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України надав заяву про застосування позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Таким чином, в позові слід відмовити за пропуском строку позовної давності для звернення до суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 267, 920, 924 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 306, 315 Господарського кодексу України, ст. 105, 111, 129, 134, 136 Статуту залізниць України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.
Суддя
Л.П. Широбокова
Рішення підписано 02 липня 2007р.