24 липня 2019 року
Київ
справа №815/2495/18
адміністративне провадження №К/9901/20313/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьенергомонтаж» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
ТОВ «Південьенергомонтаж» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДФС України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія ДФС) від 30.01.2018 року №577310/41592928 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 08.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «Південьенергомонтаж»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС від 27.02.2018 року №603382/41592928 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «Південьенергомонтаж»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС від 27.02.2018 року №603383/41592928 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «Південьенергомонтаж»;
- зобов'язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних оформлені ТОВ позивачем податкові накладні №5 від 08.12.2017 року на загальну суму 1573009,80 грн. (з ПДВ), №8 від 29.11.2017 року на загальну суму 88528,80 грн. (з ПДВ) та №11 від 29.11.2017 року на податкову накладну від 29.11.2017 року №11, оформлену ТОВ «Південьенергомонтаж», на загальну суму 69394,50 грн. (з ПДВ ) і вважати вказані податкові накладні прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку, а саме 27.12.2017 року та 14.12.2017 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року відкрито провадження у справі та встановлено, що ця справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьенергомонтаж» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді М.Б.Гусака
І.Л.Желтобрюх