Справа № 290/913/17
Головуючий у 1-й інстанції: Васильчук О.В.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
23 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Моніча Б.С.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
позивача, третьої особи,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про захист прав та інтересів жителів Вільшанської сільської ради,
У листопаді 2011 року позивач як фізична особа та представник територіальної громади села Мала Токарівка звернувся до Романівського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до відповідача про захист прав та інтересів громади села Мала Токарівка. Просив визнати незаконним рішення 24-ї позачергової сесії 7-го скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №210-24/2017 від 7 листопада 2017 року про добровільне об'єднання територіальних громад, посилаючись на те, що вищевказане рішення було прийняте всупереч вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування" та Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2019 року клопотання представника Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області задоволено. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 , про захист прав та інтересів жителів Вільшанської сільської ради закрито.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що він як мешканець с.М.Токарівка Вільшанської сільської ради має право захищати свої права та інтереси, які на його думку є неподільними з правами та інтересами більшості жителів зазначеної сільської ради. Висновок же суду першої інстанції про те, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, вважає помилковим.
У відзиві на апеляційну скаргу Вільшанська сільська рада Романівського району Житомирської області просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач, як фізична особа, просив визнати незаконним рішення 24-ї позачергової сесії 7-го скликання Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області №210-24/2017 від 7 листопада 2017 року про добровільне об'єднання територіальних громад, посилаючись на те, що вищевказане рішення було прийняте всупереч вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування" та Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач як депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного суду викладеній в постанові від 30.01.2019 року у справі №803/413/18. Крім того, у спірних правовідносинах відсутня підпорядкованість учасників, а тому відповідач у зазначених правовідносинах не здійснював свої представницькі функції а був їх рівноправним суб"єктом. Звідси, спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому, справа підлягає закриттю.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо юрисдикції даного спору, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 30.01.2019 року у справі №803/413/18, на яку посилався суд першої інстанції. Відповідно до змісту зазначеної постанови, якою провадження закрито, суд касаційної інстанції враховував суб"єктивний склад цього спору виходячи з його предмету, який стосувався саме рішень ради щодо орендних земельних відносин. У даній же справі, предмет спору є відмінним від предмету у наведеній справі та є іншим і суб"єктивний його склад.
Так, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до п.1,2,7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст регулює Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" № 157-VIII від 05 лютого 2015 (далі - Закон № 157-VIII).
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону № 280/97-ВР).
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст. 4 Закону № 280/97-ВР).
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватно-правові ж відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Такий спір обумовлений саме порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового конкретного суб"екта, що підлягає захисту в спосіб передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.
У даній же справі, орган місцевого самоврядування при виконанні повноважень визначених Законом №280/97-ВР та іншими законами, виступає як суб'єкт владних повноважень у сфері саме публічно-правових відносин.
За таких підстав, висновок суду першої інстанції щодо цивільної юрисдикції даного спору, є помилковим.
Інші доводи, наведені позивачем як в позовній заяві так і апеляційній скарзі на визначення юрисдикції у даній справі не впливають, однако їм повинна бути надана оцінка судом першої інстанції в процесі її розгляду як адміністративної справи по суті.
З метою забезпечення права особи доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про захист прав та інтересів жителів Вільшанської сільської ради скасувати.
Справу направити до Баранівського районного суду Житомирської області для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 липня 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Моніч Б.С.