Справа № 144/307/17
Головуючий у 1-й інстанції: Бондар О.В.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
25 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в додатковій постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теплицької районної ради Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання протиправним та скасування рішення Теплицької районної ради "Про звільнення голови районної ради ОСОБА_1 з займаної посади" та поновлення на посаді,
Сьомий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року у справі №144/307/17 скасовано.
Прийнято додаткову постанову, якою заяву про винесення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької районної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 березня 2017 року по 21 червня 2018 року в сумі 263362 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Теплицької районної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 16721 грн.
22 липня 2019 року ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції заяву про виправлення описки в додатковій постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року.
Заяву обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив розрахунок середнього заробітку, що потягло за собою арифметичну помилку, а тому призвело до неправильного стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС України розгляд питання про виправлення описки здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для виправлення допущеної описки, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Правила даної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тому, суд приходить до висновку про відсутність описок у судовому рішення.
Отже, умовою для виправлення описки в тексті судового рішення є наявність в ньому помилки чи описки. При цьому, описка полягає у порушенні правил граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Як вбачається із змісту заяви, ОСОБА_1 вказує, що судом допущено помилку, оскільки при здійсненні розрахунку середнього заробітку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за період з 08.05.2018 року по 21.06.2018 року, пропустив множення на коефіцієнт (7900/3879). Заявник вважає, що сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за період з 08.05.2018 року по 21.06.2018 року мала бути розрахована наступним чином - 457,79*23 днів*(7900/3879)*(11000/7900)=29710,16 грн.
Тобто, позивач фактично не згоден з розрахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2018 року по 21.06.2018 року, який здійснено судом та відповідно з висновком суду апеляційної інстанції щодо розміру середнього заробіток за час вимушеного прогулу з 14 березня 2017 року по 21 червня 2018 року.
Відповідно до п. 10 Порядку № 100, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Отже, коефіцієнт коригування заробітної плати повинен розраховуватися шляхом ділення посадового окладу, встановленого працівникові після підвищення, на посадовий оклад, який був у працівника до підвищення.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в ухвалі не є очевидною арифметичною помилкою в розумінні приписів ст. 253 КАС України, а є підставою для касаційного оскарження.
Крім того, колегія суддів вважає, що резолютивна частина, в логічному та юридичному змісті, відповідає викладеному в мотивувальній частині додаткової постанови.
Наведені в обґрунтування заяви доводи не містять даних про наявність у додатковій постанові описок або наявних арифметичних помилок, натомість у додатковій постанові чітко пояснено порядок розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а доводи, викладені у заяві, зводяться до незгоди з судовим рішенням, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Таким чином, оскільки доводи позивача в заяві про наявність підстав для виправлення описок та помилок у додатковій постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.243, 253, 325, 328, 329 КАС України, суд
В задоволені заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в додатковій постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі № 144/307/17 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.