Справа № 824/602/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
18 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В серпні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0048881301 від 21.09.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з нарахуванням податковим органом орендної плати за землю за 2014 р. в сумі 3890,55 грн та за 2015 р. в сумі 4859,30 грн., оскільки він є фізичною особою, а отже звільнений від подання податкової декларації відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки, а Податковий орган повинен самостійно визначити суму грошового зобов'язання з плати за землю, орендної плати, та надіслати ОСОБА_2 в термін до 01 липня поточного року (2014 р. та 2015 р.) відповідне податкове повідомлення-рішення, однак у 2014 р. та 2015 р. відповідачем не приймались та не надсилались у встановлені строки позивачу відповідних податкових повідомлень-рішень, з визначеним відповідачем грошовим зобов'язанням з орендної плати за землю.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_2 зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 10.10.2003 р., перебуває на обліку в Новоселицькій ОДПІ ГУ ДФС та є платником податків та зборів. За позивачем зареєстровано наступні види діяльності: за КВЕД 52.46.0 - роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; за КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; за КВЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; за КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. (а.с. 148-149).
07.06.2013 р. між Чернівецькою міською радою та гр. ОСОБА_2 укладено Договір №8451 оренди земельної ділянки загальної площею 0,3906 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована по АДРЕСА_1 та передана ОСОБА_2 в строкове платне користування для будівництва та обслуговування деревообробного цеху. Згідно розрахунку розміру річної орендної плати за земельну ділянку по вул. Миколаївській , 36-М , яка надана для будівництва та обслуговування деревообробного цеху гр. ОСОБА_2 , розмір земельного податку визначено в розмірі 17071,95 грн та розмір орендної плати в розмірі 51215,85 гривень. (а.с. 19-23).
Податковим органом з 19.08.2016 р. по 26.08.2016 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., результати якої зафіксовані в акті перевірки від 06.09.2016 р. №652/13/2618621179, яким встановлено неподання останнім щорічної декларації з плати на землю за 2014 рік та 2015 рік. (а.с. 29-130).
На підставі акту перевірки від 06.09.2016 р. №652/13/2618621179 відповідачем 21.09.2016 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0048881301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 11277,31 грн, за основними зобов'язаннями - 8749,85 грн та за штрафними санкціями в сумі 2527,46 гривень (а.с. 161).
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача обов'язку подавати до податкового органу відповідні декларації щодо сплати орендної плати за землю, оскільки орендовану земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування деревообробного цеху, позивач як фізична особа-підприємець використовує відповідно до свого основного виду господарської діяльності.
Суд дійшов висновку, що позивач у 2014 р. та 2015 р. не виконував належним чином обов'язку щодо сплати орендної плати за землю та не подавав до податкового органу відповідних декларацій, тому податковий орган правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з рішенням про відмову в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскільки він є фізичною особою, то звільнений від подання податкової декларації відповідному контролюючому органу. Податковий орган повинен був самостійно визначити суму грошового зобов'язання з плати за землю, орендної плати, та надіслати платнику податку в термін до 01 липня поточного року відповідне податкове повідомлення-рішення. Проте у 2014 р. та 2015 р. відповідачем не приймались та не надсилались у встановлені строки позивачу відповідних податкових повідомлень-рішень, з визначеним відповідачем грошовим зобов'язанням з орендної плати за землю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти її доводів.
Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Під час апеляційного розгляду справи апеляційний суд задовольнив клопотання ГУ ДФС у Чернівецькій області та протокольною ухвалою замінив відповідача у справі на правонаступника - ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Пунктами 288.2, 288.3 ст.288 ПК України, передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України, визначено, що платники плати за землю (КРІМ ФІЗИЧНИХ ОСІБ) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п. 286.4 ст. 286 ПК України, у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Нарахування ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п. 286.5 ст. 286 ПК України).
Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу - підприємця, то останній подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю, а у разі, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган.
Тобто порядок нарахування та надіслання податкового повідомлення-рішення із розрахунком земельного податку для фізичної особи-підприємця та фізичної особи відрізняється з огляду на їх різний правовий статус, визначений положеннями Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір №8451 оренди земельної ділянки загальною площею 0,3906 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка розташована по АДРЕСА_1 , укладений 07.06.2013 р. між Чернівецькою міською радою та ГРОМАДЯНИНОМ ОСОБА_2 .
Таким чином, у позивача відсутній обов'язок щодо подачі декларації з плати за землю, оскільки право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу без статусу підприємця, а підставою для сплати грошового зобов'язання мало бути відповідне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу із розрахунком земельного податку та надіслане (вручене) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2014 р. та 2015 р. відповідачем не приймались та не надсилались у встановлені строки позивачу відповідних податкових повідомлень-рішень, з визначеним відповідачем грошовим зобов'язанням з орендної плати за землю.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо невиконання позивачем у 2014 р. та 2015 р. обов'язку стосовно сплати орендної плати за землю і неподання до податкового органу відповідних декларацій, та правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим, відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, а оскаржуване судове рішення - скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 липня 2019 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.