Справа № 686/3091/19
Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
24 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мандзія Романа Едуардовича на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2019 року (повний текст якого складено у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мандзія Романа Едуардовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у лютому 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мандзія Романа Едуардовича, в якому просив скасувати постанову відповідача по справі про адміністративне правопорушення серії ГО № 257041 від 23 січня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 119 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки у позивача були поважні причини для виклику працівників поліції, оскільки він попросив допомоги у пошуку своєї дружини. Крім того, відповідачем не складався протокол про адміністративне правопорушення, а відтак відповідачем порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2019 року позов задоволено. Постанову серії ГО №257041 від 23 січня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. скасовано. Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України, закрито.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що відповідачем в повній мірі доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення і наявні у нього відеозаписи підтверджують ту обставину, що дружина позивача не зникала, що вказує на завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.
З огляду на викладене, протокольною ухвалою колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, постановою поліцейського роти №4 управління патрульної поліції в Хмельницькій області Мандзія Р.Е. серії ГО № 257041 від 23 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. за те, що він цього ж дня близько 00 години 46 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції на спецлінію "102" та повідомив про те, що у нього сварка з дружиною, яка не йде до квартири, хоча цього факту насправді не було.
Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обставин здійснення позивачем завідомо неправдивого виклику поліції в ході розгляду справи не встановлено, що вказує на наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України, полягає в тому, що дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу: правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
В матеріалах справи наявні відеозаписи з бодікамери інспектора, на яких чітко зафіксовано, як позивач повідомив, що після сварки його дружина зникла. При цьому, на запитання інспектора чи він їй телефонував, позивач повідомив, що ні.
В цей час підійшла дружина позивача, яка знаходилась поруч та вказала, що позивач постійно перебуває у стані алкогольного сп'яніня, в тому числі і на даний момент. Більше того, дружина позивача вказала на те, що саме позивач виштовхав її з квартири, у зв'язку із чим вона і перебувала на вулиці.
Тобто, в даному випадку дружина позивача не зникала, оскільки за її твердженням саме позивач виштовхав її з квартири. Позивач, який дійсно перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, повідомив працівникам поліції, що навіть не намагався їй зателефонувати, а тому не було об'єктивної необхідності у наданні допомоги спеціальної служби, що вказує на те, що дії позивача були направленні на безпідставний виїзд на місце виклику працівників цієї служби.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в оскаржуваному судовому рішенні взагалі не надано оцінки наявним у справі відеозаписам, а відтак судом першої інстанції фактично не було досліджено даного доказу, який має суттєве значення для вирішення справи.
Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують, що повідомлення позивача про те, що після сварки його дружина не йде у квартиру і побоюючись за її здоров'я ОСОБА_1 зателефонував на спецлінію "102" з проханням про допомогу не відповідає дійсним обставинам ситуації, яка виникла 23.01.2019 близько 00:46, а тому у відповідача були наявні обґрунтовані підстави для притягнення позивача до відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Слід також відзначити, що згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч. 5 ст. 258 КУпАП).
Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач під час складання постанови серії ГО №257041 від 23 січня 2019 року не оспорював допущене ним правопорушення, а відтак відповідач, не склавши протокол про адміністративне правопорушення не порушив вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем в повній мірі доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, а відтак постанова серії ГО №257041 від 23 січня 2019 року винесена правомірно.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мандзія Романа Едуардовича задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2019 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Мандзія Романа Едуардовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 липня 2019 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.