Справа № 0240/3571/18-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
24 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,
секретар судового засідання: Черняк А.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: Опалюка Юрія Аркадійовича
представник третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (повний текст якого складено 01 квітня 2019 року у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Опалка Юрія Аркадійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , Малокрушлинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
у жовтні 2018 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Опалка Юрія Аркадійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , Малокрушлинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, в якому просила: визнати протиправними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Опалка Юрія Аркадійовича РВ-0500526332018 від 13.03.2018 та РВ-0500485142018 від 08.01.2018 про відмову у виправлені помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки номер НОМЕР_1 , площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати державного кадастрового реєстратора відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області виправити помилку в Державному кадастровому реєстрі, а саме скасувати державну реєстрацію земельної ділянки номер НОМЕР_1 , площею 0,2500 га, внесену у Державний земельний кадастр 17.02.2013 року та скасувати кадастровий номер НОМЕР_1 , присвоєний земельній ділянці площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внесений у Державний земельний кадастр 17.02.2013.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0600 га, позивач звернулася до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, який Рішенням № РВ-0500285182017 від 04.04.2017 відмовив у внесенні відомостей до державного земельного кадастру, у зв'язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам. При перевірці було виявлено, що земельна ділянка, реєстрацію якої бажає провести позивач перетинається на 96,3753% з ділянкою НОМЕР_1 , яка була внесена на підставі проектної документації, замовником якої є ОСОБА_5 . При цьому, рішенням № 276 від 19.10.2016 Малокрушлинецька сільська рада відмовила ОСОБА_5 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,2500 га, номер НОМЕР_1 , що позбавляє її можливості набути право власності на зазначений об'єкт. На думку позивачки, державний кадастровий реєстратор мав скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та, внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки, - скасувати кадастровий номер, оскільки ОСОБА_5 у встановлений законом термін (протягом року, тобто до 17.02.2014) не надала необхідної інформації для реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку. Право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, у зв'язку із чим 02.11.2017 позивач подала заяву про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру. Не отримавши ніякої відповіді на зазначену заяву, 12.02.2018 позивач повторно подала заяву про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру. Вказана заява була зареєстрована 12.02.2018 року за реєстраційним номером 3B-0508835112018 державним кадастровим реєстратором Опалком Ю.А. , проте, жодних відомостей щодо стану розгляду вказаної заяви позивачці надано не було. 05.03.2018, з метою отримання інформації щодо стану розгляду заяв позивачки, до відповідача подано адвокатський запит, у відповідь на який відповідач повідомив, що в результаті розгляду заяви про виправлення помилки зареєстрованої 12.02.2018 прийнято рішення про відмову у виправленні помилок РВ-0500526332018 від 13.03.2018, та в результаті розгляду заяви про виправлення помилки зареєстрованої 02.11.2017 прийнято рішення про відмову у виправленні помилок РВ-0500485142018 від 08.01.2018, з якими не погоджується позивач.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що з метою скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , позивач звернулася з заявою державного кадастрового реєстратора, який за допомогою програмного забезпечення національної кадастрової системи мав сформувати заяву про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, оскільки законодавство не передбачає можливості подати їй заяву про скасування реєстрації земельної ділянки, так як така форма заяви не передбачена. Враховуючи те, що законодавством передбачено лише повноваження кадастрового реєстратора щодо виправлення помилок, то позивач подала заяву у правильній формі, у задоволенні якої безпідставно відмовлено відповідачем.
20 червня 2019 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_5 , в якому остання вказала на безпідставність доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники процесу не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та представник третьої особи - Протасевич Н.П. в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району, Вінницької області в судове засідання не з'явився. Про час,день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області у справі №128/387/15-ц скасовано. Визнано за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою розміром 0,0600 га для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 А з конфігурацією та межами, що графічно відображені в додатку №2 до висновку експертизи №252 від 03.06.2014 ТОВ "Експертно-юридична фірма "Соломон". Дане рішення залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.09.2016.
На підставі вказаного рішення, позивач звернулась до Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0600 га.
За результатом розгляду вказаної заяви, Малокрушлинецька сільська рада прийняла рішення від 19.10.2016 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 " для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,0600 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .
З метою набуття права власності на вказану земельну ділянку, позивачка виготовила технічну документацію із землеустрою та звернулась із заявою до державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. За результатом розгляду заяви від 28.03.2017 (реєстраційний номер ЗВ-0506956782017), державним кадастровим реєстратором Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято рішення № РВ-0500285182017 від 04.04.2017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_1 , площа співпадає на 96,3753%, виконавець технічної документації щодо встановлення меж є ДП "Поділлягеодезкартографія", яка була внесена 17.02.2013 на підставі проектної документації, замовником якої є ОСОБА_5 , виконавець технічної документації щодо встановлення меж є ДП "Поділлягеодезкартографія".
Рішенням 09 сесії 7 скликання Малокрушлинецької сільської ради №276 від 19.10.2016, сільська рада відмовила ОСОБА_5 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .
З метою скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер № НОМЕР_1 , позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. За наслідком розгляду даного звернення, Відділ у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 29.09.2017 повідомив позивача, що для скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі ч. 2 п.114 постанови Кабінету Міністрів України №1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", державний кадастровий реєстратор, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, формує заяву про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру згідно з додатком 37-1 до Порядку. Для формування цієї заяви, необхідно ввести дані про заявника, кадастровий номер земельної ділянки, стосовно якої проводиться виправлення помилки та обґрунтування.
02.11.2017 позивач подала заяву про виправлення помилки, реєстраційний номер ЗВ-0508227742017, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру.
12.02.2018 позивачка повторно подала заяву про виправлення помилки, реєстраційний номер 3B-0508835112018, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру.
05.03.2018, з метою отримання інформації щодо стану розгляду заяв позивача, до Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області подано адвокатський запит, у відповідь на який, листом від 14.03.2018 №291/405-18-0.20 ОСОБА_4 повідомили, що в результаті розгляду заяви про виправлення помилки зареєстрованої 12.02.2018 року прийнято рішення про відмову у виправленні помилок РВ-0500526332018 від 13.03.2018 та в результаті розгляду заяви про виправлення помилки зареєстрованої 02.11.2017 прийнято рішення про відмову у виправленні помилок РВ-0500485142018 від 08.01.2018. Причиною відмови зазначено встановлення факту, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.
Не погоджуючись з рішеннями Державного кадастрового реєстратора відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Опалка Юрія Аркадійовича РВ-0500485142018 від 08.01.2018 та РВ-0500526332018 від 13.03.2018 про відмову у виправленні помилок, позивач звернулась до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені у справі обставини свідчать про те, що в межах розгляду даної справи, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який зобов'язаний діяти в межах та спосіб визначений законом, в даному випадку відповідно до п. 6 Порядку, не наділений повноваженнями надавити оцінку законності перебування в користуванні земельної ділянки у третьої особи - ОСОБА_5 , а відтак, приймаючи оскаржувані рішення РВ-0500526332018 від 13.03.2018 та РВ-0500485142018 від 08.01.2018 про відмову у виправлені помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки номер НОМЕР_1 , площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства. При цьому, встановлені у справі обставини свідчать про відсутність підстав для застосування положень ч. 2 ст. 114 Порядку ведення державного земельного кадастру.
Колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначенні Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Положеннями ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача, суд апеляційної скарги враховує наступне.
З матеріалів справи слідує, що з метою набуття права власності на земельну ділянку, позивач виготовила технічну документацію із землеустрою.
Згодом, позивач подала державному кадастровому реєстратору заяву про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, проте Рішенням № РВ-0500285182017 від 04.04.2017 їй відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру у зв'язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам. При перевірці було виявлено накладення на іншу земельну ділянку. Земельна ділянка, реєстрацію якої бажає провести ОСОБА_4 , перетинається з ділянкою НОМЕР_1 , дані про яку були внесені на підставі проектної документації, замовником якої є ОСОБА_5 Площа накладання земельної ділянки співпадає на 96,3753%, виконавець технічної документації щодо встановлення меж є ДП "Поділлягеодезкартографія", дата внесення земельної ділянки в земельний кадастр 17.02.2013.
Тобто, при реєстрації земельної ділянки за зверненням позивача, державний кадастровий реєстратор мав з'ясувати обставини щодо можливості накладення земельних ділянок, а саме: наявність помилок в документації, інші обставини, що перешкоджають такій реєстрації.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
За приписами ст. 37 даного Закону у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк - письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.
Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель здійснюється після внесення змін до такої документації.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.
Положеннями п. 2.1 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затвердженої Наказом Держкомзема від 18.05.2010 № 376 передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про державний земельний кадастр" порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 затверджено "Порядок ведення Державного земельного кадастру" (далі - Порядок № 1051).
Згідно з п. 138 Порядку № 1051 помилками у Державному земельному кадастрі є:
1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;
2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);
3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);
4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;
6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;
7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 та перенесені до Державного земельного кадастру.
При цьому, норми п. 153 Порядку № 1051 визначають, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визнанню наявності помилки та для набуття підстав для її виправлення шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру передує процедура встановлення недостовірної інформації в Технічній документації, розробленій безпосередньо на земельну ділянку, у яку спочатку необхідно внести зміни.
В контексті розгляду даної справи, для надання оцінки наявності підстав для виправлення помилки, на якій наполягає позивач в своїй апеляційній скарзі, необхідно встановити наявність неточностей (помилок) в Технічній документації, яку розроблено для ОСОБА_5 .
Водночас, судом першої інстанції в повній мірі встановлено, що як на момент звернення позивача до державного кадастрового реєстратора із заявами про виправлення помилок, так і станом на час розгляду справи в суді, виправлення у Технічну документацію, розроблену для ОСОБА_5 , не вносились, а відтак, у відповідача були відсутні підстави вносити зміни в Державний земельний кадастр в порядку внесення виправлень.
Більше того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зауважено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який зобов'язаний діяти в межах та спосіб визначений законом, в даному випадку відповідно до п. 6 Порядку Порядку № 1051, не наділений повноваженнями надавити оцінку законності перебування в користуванні ОСОБА_5 земельної ділянки.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що державний кадастровий реєстратор відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Опалко Ю.А., при прийнятті оскаржуваних рішень РВ-0500526332018 від 13.03.2018 та РВ-0500485142018 від 08.01.2018 про відмову у виправлені помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки номер НОМЕР_1 , площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому підстави для скасування таких рішень відсутні.
Що ж до доводів апеляційної скарги позивача про те, що на даний час відсутній механізм скасування державної реєстрації земельної ділянки, то колегія суддів вказує на наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Аналогічні за змістом положення, які визначають підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки, наведені і у п. 114 Порядку № 1051.
Тобто, вищевказаними нормативно-правовими актами чітко визначений вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, а саме: поділ чи об'єднання земельних ділянок, а також, у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що як на підставу для скасування державної реєстрації земельної ділянки, позивач посилається на те, що ОСОБА_5 у встановлений законом термін (протягом одного року) не надала необхідної інформації для реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку, державна реєстрація якої проведена 17.02.2013.
Проте, як встановлено судом, рішенням Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.05.2013 ОСОБА_5 відмовлено в затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. Дане рішення в подальшому рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 31.07.2015 по справі №128/4128/13-а визнано протиправним та скасовано, а також зобов'язано Малокрушлинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути питання щодо затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Згодом, рішенням № 109 від 21.10.2015 Малокрушлинецька сільська рада повторно відмовила ОСОБА_5 в передачі у власність земельної ділянки площею 0,2549, яке рішенням Вінницького районного суду від 08.09.2016 по справі №128/4870/15-а визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Малокрушлинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути питання щодо затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 на території Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 12.02.2013, виготовлену ДП "Поділлягеодезкартографія".
Рішенням Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №276 від 19.10.2016 частково затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства в с.Малі Крушлинці площею 0,2549 га та передано громадянці ОСОБА_5 із комунальної власності у приватну земельну ділянку 0.2549 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства в с.Малі Крушлинці. Разом з тим, цим же рішенням відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби площею 0,0360 га. кадастровий номер НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 . Запропоновано ОСОБА_5 звернутись до ДП "Поділлягеодезкартографія" для виготовлення нової технічної документації на земельну ділянку, згідно технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Наведені обставини свідчать про те, що рішеннями органу місцевого самоврядування, яке має передавати реєстраційні права, тричі було відмовлено ОСОБА_5 в затвердженні технічної документації із землеустрою. При цьому, двічі такі рішення сільської ради були визнані судовими рішеннями протиправними, що свідчить про намагання ОСОБА_5 здійснити реєстрацію права на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 .
Вказані обставини в повній мірі підтверджують відсутність вини ОСОБА_5 щодо не оформлення речового права, у зв'язку із чим неможливе застосування положень ч. 2 ст. 114 Порядку ведення державного земельного кадастру.
Крім того, колегія суддів суддів приймає до уваги доводи третьої особи - ОСОБА_5 , наведені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав, оскільки механізм скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко визначений ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", а норми п. 153 Порядку № 1051 визначають, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при зверненні до відповідача з заявою про виправлення помилки в Державному кадастровому реєстрі шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки номер НОМЕР_1 , площею 0,2500 га, внесену у Державний земельний кадастр 17.02.2013 та скасувати кадастровий номер НОМЕР_1 , присвоєний земельній ділянці площею 0,2500 га, позивач - ОСОБА_4 не дотрималась процедури, визначеної ст. 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п. 138 Порядку № 1051 і скасування державної реєстрації земельної ділянки та її кадастрового номеру не може бути розцінено як виправлення помилки в розумінні даних нормативно-правових актів.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 липня 2019 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.