Справа № 240/106/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
18 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (місце ухвалення рішення м. Житомир, повний текст рішення складено 03.05.2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу №1809 від 29.08.2018,
В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Житомирській області про проведення документальної невиїзної перевірки №1809 від 29 серпня 2018 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначено, що позивачем 03.09.2018 було отримано наказ від 29.08.2018 про проведення документальної невиїзної перевірки. Зазначає, що перевірка проводилась на підставі доповідної записки відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Житомирської області від 22.08.2018 за №2156/06-30-13-04-16 у зв'язку із виявленням фактів, які свідчать про можливе порушення вимог митного законодавства в частині заниження сум нарахованих та сплачених митних платежів при митному оформленні товарів, імпортованих на митну територію України. Стверджував, що документальна невиїзна перевірка може бути проведена лише на підставі наказу органу доходів і зборів. Позивач вказав, що наказ оформлений з порушенням норм чинного законодавства, що дає підстави вважати його нечинним.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Наказ №856 від 12 жовтня 2016 року не має юридичної сили, а носить рекомендаційний характер.
Представник позивача в судовому засідання підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що наказом від 28.08.2018 №1809 призначено проведення документальної невиїзної перевірки громадянина України ОСОБА_1 з 01.10.2018 тривалістю 5 робочих днів з питань достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні транспортного засобу, митне оформлення якого завершене, за митною декларацією від 12.07.2017 №ПА 101070/2017/013430.1., проведення такої перевірки доручено головному державному ревізору - інспектору відділу планування контрольно - перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС Романюк О. та головному державному ревізору - інспектору відділу планування контрольно - перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС Баранівській М. (а.с.9).
Вважаючи наказ податкового органу протиправним та прийнятим в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у справі є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, у зв'язку з чим має всі законні підстави здійснювати перевірки правильності митного оформлення транспортного засобу.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Як видно з апеляційної скарги відповідача, доводи останнього стосуються наявності повноважень у ГУ ДФС у Житомирській області щодо проведення документальних перевірок з питань державної митної справи та наявності порушень при митному оформленні.
Так, переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 № 726 утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.
Постановою КМУ «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» від 01.03.2014 №67 ліквідовано Міністерство доходів і зборів; припинено здійснення заходів щодо реорганізації Державної податкової служби та Державної митної служби, що розпочаті відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 № 726.
Вказана Постанова КМУ втратила чинність на підставі Постанови КМУ «Про утворення Державної фіскальної служби» № 160 від 21.05.2014, згідно з пунктом 1 якої ухвалено утворити Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
Постановою КМУ від 21.05.2014 № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення № 236), у пункті 1 якого (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Згідно з приписами п.п.16, 88 п.4 Положення № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону, а також за правильністю визначення країни походження та класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) товарів, що переміщуються через митний кордон України;
- проводить відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку), у тому числі після проведення митного контролю та митного оформлення.
ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п.7 Положення № 236).
Так, п.7 ч.1 ст.336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо: правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
За приписами п.1 ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Наказом ДФС України від 12.10.2016 № 856 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - Методичні рекомендації).
Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Митний кодекс), Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс), інших нормативно-правових актів, що стосуються податкового та митного законодавства, та рекомендуються для застосування посадовими особами органів Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) при організації та проведенні документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - документальні перевірки) платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів, фізичних осіб - підприємців (далі - платники податків), оформленні документів у ході цих перевірок та реалізації їх матеріалів (п.п.1.1 Методичних рекомендацій).
У п.1.6 Методичних рекомендацій наведені підрозділи органів ДФС, які проводять документальні перевірки, в якому, серед іншого, зазначено, що проведення перевірок здійснюють посадові особи відповідних структурних підрозділів ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ОВПП), до функцій яких належить проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - уповноважені органи ДФС): підрозділів аудиту; підрозділів податків і зборів з фізичних осіб.
До проведення документальних перевірок у порядку, встановленому у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 розділу ІІ цих Методичних рекомендацій, можуть залучатись посадові особи: підрозділів митниць ДФС, до повноважень яких належить здійснення: контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, контролю за класифікацією товарів згідно з УКТЗЕД, відбору проб (зразків) товарів та накладення митного забезпечення; експерти Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, до повноважень яких належить проведення дослідження (аналізу, експертизи) або, у разі необхідності, участь у відборі проб (зразків) товарів (далі - експерти СЛЕД ДФС).
Отже, територіальні органи ДФС мають повноваження щодо проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у т. ч. правильності визначення класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, які переміщуються через митний кордон України, що впливає на повноту нарахування та сплати митних платежів.
Крім того, у ч.3. ст.351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.
Також у п.п.2.4.1 п.2.4 Методичних рекомендацій, зокрема, зазначено, що рішення про проведення документальної перевірки відповідно до частини першої статті 346, частини третьої статті 351 Митного кодексу оформлюється наказом:
2) ГУ ДФС в областях, м.Києві - для проведення документальних перевірок платників податків із залученням посадових осіб відповідного територіального органу ДФС, інших територіальних органів ДФС (у тому числі митниць ДФС), експертів СЛЕД ДФС, посадових осіб відповідного структурного підрозділу ДФС.
При цьому відповідно до п.п.2.4.2 п.2.4 Методичних рекомендацій у наказі про проведення документальної перевірки зазначається: номер, дата наказу, найменування органу ДФС, який буде здійснювати (очолювати) перевірку, основні реквізити та місцезнаходження платника податків, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дати початку та закінчення перевірки, період, за який проводитиметься перевірка тощо.
Отже, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки з питань митної справи є наказ органу доходів і зборів.
У ч.4 ст.351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Зі змісту наказу ГУ ДФС у Житомирській області №1809 від 29.08.2018 встановлено наявність підстав для проведення документальної перевірки з посиланням на п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, а саме: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
З листом палати фіскальної адміністрації у м.Вроцлаві від 11.04.2018 надіслано митну декларацію від 05.07.2017 MRN17PL401010E0141870 (а.с.27-28).
В результаті співставлення декларацій митного оформлення транспортного засобу від 12.07.2017 UА 101070/2017/013430 (а.с.29) та від 05.07.2017 MRN17PL401010E0141870 було встановлено певні розбіжності у зазначеній у них інформації.
З метою встановлення всіх обставин, контролюючим органом було призначено перевірку, предметом проведення якої стала повнота нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні транспортного засобу, митне оформлення якого завершене, за митною декларацією від 12.07.2017 UА 101070/2017/013430.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне, позивач в позові вказав, що копію оскаржуваного наказу він отримав 03 вересня 2017 року, а перевірку, відповідно до Наказу про проведення документальної невиїзної перевірки №1809 від 29 серпня 2018 року призначено з 01 жовтня 2017 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято органом доходів і зборів, який має право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач у справі є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, у зв'язку з чим має всі законні підстави здійснювати перевірки правильності митного оформлення транспортного засобу.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.