25 липня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3350/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 0840/3350/18.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали суду щодо сплати судового збору. Користуючись своїм правом апелянт повторно звертається з апеляційною скаргою. Також апелянт зазначає, що судовий збір було сплачено 15 лютого 2019 року.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддею встановлено, що Запорізьким окружним адміністративним судом 22 жовтня 2018 року винесено рішення, яке отримано відповідачем 19.11.2018. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року первинну апеляційну скаргу на вказане рішення було повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, яка була направлена на адресу відповідача 20 лютого 2019 року. У травні 2019 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року повторну апеляційну скаргу було повернуто, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, поновлення строку на подання апеляційної скарги суперечить принципу правової визначеності.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору суддя-доповідач не знаходить як поважні причини пропуску процесуальних строків, оскільки дотримання вимог норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу. Крім того, апелянт зазначає, що судовий збір було сплачено 15 лютого 2019 року, що свідчить про фактичну можливість звернутися до суду з апеляційною скаргою після отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, якою первинну апеляційну повернуто, проте повторно апелянт звернувся лише у травні 2019 року, жодних пояснень з вказаного приводу останнім не наведено.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянтом до апеляційної скарги додано копію квитанції про сплату судового збору замість її оригіналу, що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 0840/3350/18 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
1) письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами;
2) оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2643 грн. 00 коп.
Ухвала суду набирає законної сили з 25 липня 2019 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко